Історія України

Історія України, традиції, звичаї, обряди.

Богдан Ружинський

козакиБогдан Ружинський (?—1576)

11 травня 1573 року на польський престол зійшов французький принц Генріх Валуа, але вже 17 липня наступного року він відбув до Парижа: батько Генріха, Карл IX, помер, і французька корона лишилася без володаря. Тож у Польщі почалося «безкоролівя» — один із найскладніших періодів її історії.
 
А 8 вересня 1575 року в Україну увірвалася вісімдесятитисячна татарська орда, яка майже не зустріла опору. Татари спустошили Волинь, Поділля, дійшли аж до Жешува, залишаючи по собі самі руїни та згарища. Першого жовтня чужинці дісталися до Львова. Населення охопила паніка; польські воєводи виявилися неспроможними дати відсіч ворогу, але тут татарам довелося зустрітися з козацькою армією Богдана Ружинського, якого в народі прозвали Богданком.
 
В Острозькому літописі збереглася згадка про те, що козаки «впадша за Перекоп, бордзо великії шкоди починили». Ружинський добре знався на татарській тактиці бою, тому . . . . .

Самійло Кішка

Самійло КішкаСамійло Кішка (бл. 1530-1602)

Після смерті Дмитра Вишневецького запорозьким гетьманом став один із найзнаменитіших козацьких ватажків — Самійло Кішка. Народився він близько 1530 року в Каневі в родині українських шляхтичів. Десь у 1550 році юнак приєднався до загонів Вишневецького, і під час численних походів набув безцінного військового досвіду. Очоливши Січ, Кішка вирішив відкрити запорожцям шлях на море і отримав підтримку козацької громади. За переказами, саме Самійлові Кішці належить заслуга створення перших козацьких чайок — унікальних невеликих суден, пристосованих для походів річками та морем, швидкохідних і маневрених.
 
У 1568 році Самійло Кішка з побратимами вперше вийшли у Чорне море. З того часу турки забули про спокійне життя… Скільки років перебував на гетьманстві цей видатний ватажок козацтва, скільки морських походів він здійснив, наразі невідомо. Взагалі, про життя та діяльність Кішки ми більше знаємо з народних дум та пісень, ніж з історичних документів. Наприклад, тільки завдяки фольклору вчені дізналися про перебування гетьмана в полоні. Вони підрахували, що Кішка став бранцем приблизно 1673 року, і наступні 26 років залишався прикутим до лави весляра на турецькій галері; вороги таким чином познущалися над ним: мовляв, мріяв плавати морем — от і плавай… У 1599 році Самійло організував на галері повстання бранців. Веслярі захопили корабель і привели його до острова Тендра. Там утікачі зустрілися з козаками ‘ кошового гетьмана Скалозуба, які саме розпочали похід на Азов. Трохи перепочивши, Кішка з товаришами повернувся на Січ. Там з’ясувалося, що світ змінився: між поляками та українцями . . . . .

Приказки та прислів'я

Приказки та прислів’я

— то бездонне джерело мудрості, безцінна народна скарбниця. Як витвір народного генія вони супроводжують людство від сивої давнини й до наших днів. Сила, мудрість та поетична краса прислів’їв та приказок засвідчують розум і гумор народу. Зміст їх невичерпний, адже в них від ображено все фізичне, матеріальне та духовне життя людини: З побут, звичаї, історію, мораль, природу, взаємини тощо. Зрозуміла річ, що навести всі приказки та прислів’я неможливо адже вони потребують кількох томів, проте незайве згадати хоч деякі з них, найбільш яскраві та самобутні.

  • . . . . .

Іван Підкова

Іван Підкова (?-1578)

Першу козацьку січ — засіку, заслін від нападу ворогів — було збудовано на околиці міста Черкаси, у районі Дахнівки, на березі Дніпра. Одного разу до козаків приєднався юнак-молдаванин на ім ’я Іван Сап’яга. Отаману козаків Іван розповів, що його рідне село на березі річки Південний Буг неподалік від Умані спалили татари, а батьків і наречену захопили у полон. Тож юнак вирішив податися до козаків, щоб помститися ворогам.
Оскільки молдаван у ті часи називали волохами, спочатку козаки нарекли прибульця Волошеним. Прізвисько Підкова хлопець отримав пізніше — він виявився настільки дужим, що легко гнув і ламав однією рукою підкови. До наших часів зберігся лише один портрет цієї людини роботи невідомого митця початку 17 століття. На звороті є напис: «Той Підкова був такої сили, що не тільки ламав підкови, але й таляри, а узявши в руки волячий ріг, пробив ним ворота».

Іван Підкова

Іван Підкова відзначався винятковою силою, сталевою волею, метким розумом, здібністю до наук, хоробрістю, щирістю та відвагою. Він стверджував, що батько віддав його до однієї з перших в Україні шкіл у місті Острозі. Але татарська навала поставила хрестна навчанні. Тож довелося майбутньому гетьману вивчати зовсім інші науки. І вивчився Підкова добряче. Починав він свою військову кар’єру звичайним козаком і пройшов славетний шлях аж до гетьмана Війська Запорозького. Багато разів водив він загони козаків на Очаків, Козлов, на Кафу — головний невільницький ринок кримського хана. У 1576—1577 роках вояки Підкови захопили Трапезунд, мало не зрівняли із землею Синоп, дійшли до самого Царграду. Під час таких походів було звільнено багатьох невільників, відібрано чимало награбованого добра. І завжди поруч із гетьманом були його січові побратими — Яків Шах, Гнат Сила, Самійло Кішка. Будучи людиною, як на той час, освіченою та маючи великий військовий досвід, Іван Підкова добре знався на . . . . .

Яків Шах

Яків ШахЯків Шах (друга половина 16 ст.)

Черкасець Яків Шах відомий як запорозький ватажок, гетьман низового козацтва (1577—1579), претендент на молдавський трон. Шах був побратимом Івана Підкови і разом із ним у 1577 році здійснив похід на Молдавію. Також запорозький ватажок багато разів ходив походами на поляків, у Туреччину та в Кримське ханство.
 
Свою військову кар’єру Яків розпочав на чолі козацького загону в київського воєводи Костянтина Острозького. Але після загибелі свого посла кримський хан попередив польського короля: якщо вбивцю не буде покарано, він особисто прийде в Україну за головою зухвалого козака Шах ледве встиг перебратися на Запорожжя, де став . . . . .

Самійло Зборовський

Самійло ЗборовськийСамійло Зборовський (?-1584)

Самійло Зборовський, якому судилося ввійти до історії як гетьману нереєстрового козацтва, на­родився в сім’ї польського шляхтича, що займав високу посаду краківського каштеляна і серед інших маєтностей володів містом Золочів.
 
У молоді роки Самійло, звичайно ж, був відправлений батьком до двору польського короля, але невдовзі покинув налагоджене й заможне життя й подався на Томаківську Січ. Чому це відбулося — відповідь відома лише самому Зборовському. Так чи інакше, але в 1581 році родовитий шляхтич при­єднався до січового товариства і невдовзі був обраний козацьким гетьманом. Займаю­чи цю посаду, Самійло почав домовлятися з Туреччиною та Кримом щодо спільного по­ходу на Персію. Відомо, що гетьман також здійснив похід проти турок у районі . . . . .

Тихін Байбуза

Тихін БайбузаТихін Байбуза (кінець 16 ст.)

Ні року народження, ні дати смерті цього мужнього та владного козацького проводиря за¬раз ніхто назвати не в змозі. Відомо тільки, що Тихін Байбуза, гетьман реєстрових козаків у 1597—1598 роках, начежав до заможної верхівки козацтва і був сином черкаського боярина Ми¬хайла Байбузи (Грибуновича).
 
Під час повстання Наливайка Байбуза вирішив приєднатися до польської коронної армії і навіть отримав місце писаря Брацлав- ського полку. А влітку 1598 року Байбуза став до лав вояків отамана Полоуса і разом із ними здійснив похід із Січі на волості, але не дістав підтримки селян і міщан. На початку листопада того ж року Тихону довелось узяти на себе командування . . . . .

Сторінки