Історія України

Прогноз погоди на 28-31 жовтня:

В перший половині тижня  Рівненщина буде знаходитись під впливом атмосферних фронтів, очікується дощова та вітряна погода. Від четверга погодні умови покращаться:  припиняться опади та стане тепліше на 2-4 градуси.

28  жовтня: Хмарно з проясненнями. Часом невеликий дощ. Вітер південно-західний, 7-12 м/с, вранці та вдень пориви 15-18 м/с. Температура вночі 1-6º тепла, вдень 6-11° тепла. Атмосферний тиск буде  рости.

29  жовтня: Хмарно з проясненнями. Вночі помірний  дощ, вдень невеликий дощ. Вітер південно-західний, 7-12 м/с, місцями пориви 15-18 м/с. Температура вночі 3-8º тепла, вдень 8- . . . . .

Старої любові й іржа не з’їсть

Весільні ювілеї — відзначення круглих дат створення сім’ї. Традиція ця сягає своїм корінням недалекого минулого — 60-х років і доволі міцно ввійшла в наші звичаї.

Ювілеї найчастіше проводяться вдома, у колі найближчих родичів та сусідів або в ресторані. У домашніх умовах весільні ювілеї відзначаються у формі гостин з привітаннями, обдаровуванням, частуванням.

Люди дали кожному року сімейного життя особливе ім’я, що метафорично визначає відносини в родині на цьому етапі. Як правило, ця красномовна назва підказує й вибір подарунків, що їх прийнято дарувати на річницю весілля. І хоча може здаватися, що потреба в деяких традиційних подарунках зникла, все одно не варто забувати старих традицій, мудрість яких перевірена роками й життям цілих поколінь. Адже наш світ, що так динамічно змінюється, аж ніяк не впливає на стосунки двох людей, для яких, як і раніше, важливі вірність, відданість, любов і повага одне до одного, скільки б років вони не прожили разом.

День самого одруження називають . . . . .

Майже в усіх художніх творах української літератури можна зустріти образи справжніх українців, мова яких колоритна, наскрізь просякнута гумором та пересипана численними дотепами. Так, українець гострий на язичок, уява його багата позичати йому й почуття гумору. Тому й народжуються часом в розмовній мові такі собі каламбурчики й різного роду приповістки, що вживають їх як щодня, так і з нагоди якоїсь оказії: родин, весілля тощо.

• Або ти бери дві подушки, а я візьму . . . . .

Сьогодні, як і колись (хоча набагато менш активно), по допомогу часто звертаються до представників категорії спеціальних людей.
Знахарі — це люди, добре обізнані з народними методами й засобами лікування. Серед них є костоправи, кровопускателі, баби-повитухи, травники тощо. Деякі народні хірурги-костоправи вважаються справжніми цілителями, до них вишиковуються черги бажаючих позбутися певної недуги. Та, на жаль, багато серед них і відвертих шарлатанів… Вивчивши досвід своїх попередників, поринувши з головою у свою справу, знахарі здобувають такі вміння й навички, що уславлюють їх серед народу. Вони точно знають рецепти, методику проведення певних процедур, найдоцільніший час їх проведення, адже для успішного лікування велике значення має кожна дрібничка. По сьогодні на селі нерідко подекуди під час пологів звертаються до баб-повитух, досвідчених жінок поважного віку. Популярні нині масажі також є породженням народної медицини, що здавна використовує їх дивовижну ефективність при профілактиці й лікуванні ряду хвороб.

Чималу групу складають знахарі, котрі виконують різноманітні магічні дії та обряди. Народна уява приписує їм здатність впливати на таємничі сили, зцілювати від будь-якої недуги. Такі знахарі поділяються на вроджених і навчених. Серед них існує певна «спеціалізація»: одні спалюють рожу, інші . . . . .

Хрестини

 "Доглянь, куме, мою дитину як свою"

 Чи не найбільш недоторканними залишилися хрестини — комплекс обрядових дій, спрямовавих на прилучення дитини до сім'ї, общини та християнського світу. Розрізняють декілька варіантів хрестйн — переважно народні, суто релігійні та змішані. Найбільш поширений на Україні останвій варіавт: спочатку дитину хрестять у церкві, а потім у родині влаштовують гостину. Колись було заведено, йдучи до церкви, стелити вл поріг верхній одяг, на котрий клали дитину. Після того як мати тричі переступала через дитину, кума брал а її на руки та ви- носила у сіни. Там баба клала під поріг ніж, а кума, переступаючи поріг, подавала ножа через вікно.        Після цих магічних обрядів куми несли дитину до церкви на хрещення.
   Узагалі вважається, що доки дитина нехрещена, мати не може її годувати. Проте сьогоді з хрестинами надто не поспішають: на жаль, подекуди до них звертаються лише у випадках небезпеки життя дитини.
   В обряді хрестин важливу роль відіграють куми, або другі батьки новонародженого (у церковному варіанті — хрещені батьки), яких запрошує батько . . . . .

Загадки, мабуть, найменше потребують коментарів. Вони завжди такі цікаві й не мають жодних вікових обмежень: сприяють розвитку кмітливості дітей і образного мислення, але ж і дорослі мусять підтримувати гнучкість свого розуму. Часто зустрічаються поміж них справжні гумористичні твори, як-от: «Чому півень заплющує очі, коли . . . . .