Історія України

Історія України, традиції, звичаї, обряди.

Хрестини

Хрестини

 "Доглянь, куме, мою дитину як свою"

 Чи не найбільш недоторканними залишилися хрестини — комплекс обрядових дій, спрямовавих на прилучення дитини до сім'ї, общини та християнського світу. Розрізняють декілька варіантів хрестйн — переважно народні, суто релігійні та змішані. Найбільш поширений на Україні останвій варіавт: спочатку дитину хрестять у церкві, а потім у родині влаштовують гостину. Колись було заведено, йдучи до церкви, стелити вл поріг верхній одяг, на котрий клали дитину. Після того як мати тричі переступала через дитину, кума брал а її на руки та ви- носила у сіни. Там баба клала під поріг ніж, а кума, переступаючи поріг, подавала ножа через вікно.        Після цих магічних обрядів куми несли дитину до церкви на хрещення.
   Узагалі вважається, що доки дитина нехрещена, мати не може її годувати. Проте сьогоді з хрестинами надто не поспішають: на жаль, подекуди до них звертаються лише у випадках небезпеки життя дитини.
   В обряді хрестин важливу роль відіграють куми, або другі батьки новонародженого (у церковному варіанті — хрещені батьки), яких запрошує батько . . . . .

Думи та їх класифікація

Для класифікації дум, яку намагалися здійснити різні дослідники, як правило, використовувалися два найпоширеніші принципи: хронологічний і тематичний. Зокрема, хронологічний принцип використав у своїй праці «Исторические песни малорусского народа» М. Драгоманов. Зауважимо, що у цій праці він не виділяє думи як окремий жанр, а зараховує їх до історичних пісень. Здійснюючи класифікацію, він поділяє їх відповідно до часу виникнення, визначаючи такі основні групи:
 
1. Пісні віку дружинного і княжого (тексти 14—15 ст.).
2. Поезія козацького віку (16 — середина 18 ст.).
3. Пісні віку гайдамацького (II половина 18 ст.).
4. Пісні віку рекрутського і кріпацького (кінець 18 — І половина 19 ст. (до відміни кріпосного права — в Австрії 1848 р., в Росії 1861 р.)).
5. Пісні про волю (II половина 19 ст.).
 
Проте цей принцип, більше пристосований до класифікації історичних пісень (до числа яких Драгоманов зараховував також і соціально-побутові пісні), виявився непридатним для класифікації дум. По-перше, думи як давніший жанр, що виник задовго до історичних пісень, представлені багатьма текстами, походження яких важко встановити, а тому неможливо визначити, до якого періоду їх відносити. По-друге, тематика дум суміжних періодів не просто перегукується, а є часто тотожною. Наприклад, думи 14—15 ст. та 16—18 ст. об’єднані темою боротьби проти іноземних загарбників, життя і страждання захоплених у полон козаків у чужинецькій неволі. Тому, переконавшись у некоректності такої класифікації жанру дум, інші дослідники використовували . . . . .

Загадки

Загадки, мабуть, найменше потребують коментарів. Вони завжди такі цікаві й не мають жодних вікових обмежень: сприяють розвитку кмітливості дітей і образного мислення, але ж і дорослі мусять підтримувати гнучкість свого розуму. Часто зустрічаються поміж них справжні гумористичні твори, як-от: «Чому півень заплющує очі, коли . . . . .

Колискова та її роль

Колискова

“Найдорожча поезія – з якою мати колисала”

   Надзвичайно цікавою групою ліричних народнопоетичних творів є дитячий фольклор, що складається із прозових, речитативних, пісенних та ігрових творів. До цієї групи лірич- вих побутових творів належать як зразки дитячої творчості (Ігрові пісні, дражнилки, лічилки, небилиці, жартівливі пісні, приповідки, скоромовки тощо), так і твори, що виконуються для дітей дорослими.
З-поміж останніх виокремлюються колискові пісні. Вони виконуються дорослими (зазвичай жінками) для дітей наймолодшого віку (від народження до 3-4 років), згодом на зміну їм приходять забавлянки (утішки).
Тематика колискових пісень дуже широка. Зазвичай фігурують пташки та . . . . .

Трудова обрядовість українців

Свято першої борозни — стародавній народний обряд, пов’язаний із початком оранки, сівби. Від успіху цих робіт завжди залежав добробут селянина та його статки. Цей звичай включає: освячення плуга, першої борозни, покладаная свяченого хліба, яєць і срібних монет на перший клаптик зораної землі, що мас на меті сприяти тому, аби ннва щедро родила. Перед тим як виїжджати в поле, вся родина мусить зібратися, запалити перед образами свічки та молитися Богові. Потім свяченою водою слід кропити коней (сьогодні їм на зміну прийшла техніка). Виїжджаючи, співають жартівливих пісень:
 
У понеділок поїхали,
А в вівторок приїхали.
Вранці в середу орали,
В четвер плуга поламали,
У п’ятницю волів погубили,
А в суботу волів знайшли
І додому пішли…
 
Завершується день святковою вечерею.
 
Сьогодні, як і колись, ранньої весни священик служить молебен з освяченням хлібних зерен.
 
Збираючись сіяти, одягають сорочки, в яких . . . . .

Богдан Ружинський

козакиБогдан Ружинський (?—1576)

11 травня 1573 року на польський престол зійшов французький принц Генріх Валуа, але вже 17 липня наступного року він відбув до Парижа: батько Генріха, Карл IX, помер, і французька корона лишилася без володаря. Тож у Польщі почалося «безкоролівя» — один із найскладніших періодів її історії.
 
А 8 вересня 1575 року в Україну увірвалася вісімдесятитисячна татарська орда, яка майже не зустріла опору. Татари спустошили Волинь, Поділля, дійшли аж до Жешува, залишаючи по собі самі руїни та згарища. Першого жовтня чужинці дісталися до Львова. Населення охопила паніка; польські воєводи виявилися неспроможними дати відсіч ворогу, але тут татарам довелося зустрітися з козацькою армією Богдана Ружинського, якого в народі прозвали Богданком.
 
В Острозькому літописі збереглася згадка про те, що козаки «впадша за Перекоп, бордзо великії шкоди починили». Ружинський добре знався на татарській тактиці бою, тому . . . . .

Самійло Кішка

Самійло КішкаСамійло Кішка (бл. 1530-1602)

Після смерті Дмитра Вишневецького запорозьким гетьманом став один із найзнаменитіших козацьких ватажків — Самійло Кішка. Народився він близько 1530 року в Каневі в родині українських шляхтичів. Десь у 1550 році юнак приєднався до загонів Вишневецького, і під час численних походів набув безцінного військового досвіду. Очоливши Січ, Кішка вирішив відкрити запорожцям шлях на море і отримав підтримку козацької громади. За переказами, саме Самійлові Кішці належить заслуга створення перших козацьких чайок — унікальних невеликих суден, пристосованих для походів річками та морем, швидкохідних і маневрених.
 
У 1568 році Самійло Кішка з побратимами вперше вийшли у Чорне море. З того часу турки забули про спокійне життя… Скільки років перебував на гетьманстві цей видатний ватажок козацтва, скільки морських походів він здійснив, наразі невідомо. Взагалі, про життя та діяльність Кішки ми більше знаємо з народних дум та пісень, ніж з історичних документів. Наприклад, тільки завдяки фольклору вчені дізналися про перебування гетьмана в полоні. Вони підрахували, що Кішка став бранцем приблизно 1673 року, і наступні 26 років залишався прикутим до лави весляра на турецькій галері; вороги таким чином познущалися над ним: мовляв, мріяв плавати морем — от і плавай… У 1599 році Самійло організував на галері повстання бранців. Веслярі захопили корабель і привели його до острова Тендра. Там утікачі зустрілися з козаками ‘ кошового гетьмана Скалозуба, які саме розпочали похід на Азов. Трохи перепочивши, Кішка з товаришами повернувся на Січ. Там з’ясувалося, що світ змінився: між поляками та українцями . . . . .

Сторінки