Народний календар та прикмети про погоду

Сьогодні, 21 березня, у світі відзначають День весняного рівнодення. 

Весняний сонцеворот відзначається 21 березня 2021 року (дата за старим стилем – 8 березня). Свято присвячене рівній тривалості дня і ночі. День весняного рівнодення випадає на період з 19 по 21 березня. В цей час тривалість світлого і темного часу доби стає однаковою. У 2021 року весняне рівнодення було 20 березня.

Після того як навесні день зрівняється з ніччю, в північній півкулі світловий день почне ставати довшим ночі, в той час як в південному навпаки, тривалість світлого часу доби буде скорочуватися.

У стародавні часи День весняного рівнодення мав особливе значення. Слов'яни вважали, що в цей період відбувається переродження душі.

Традиції та обряди

На Весняний сонцеворот випікають з тіста фігурки у вигляді птахів. Вважається, що якщо їх підкидати вгору, а потім ловити, то це приверне в життя щастя, достаток, здоров'я і благополуччя.

Поширені ворожіння з використанням печива «жайворонка». При його випіканні в тісто додають . . . . .

Січень — місяць велелюдних Різдвяних свят. Хоч як це сумно, та не всі українські сім’ї зберуться у ці дні за святковим столом з веселим настроєм у повному складі, не в одній домівці проллється гірка сльоза пам’яті… Та й прийдешній рік червоної Мавпи — тварини з непередбачуваною поведінкою — нічого доброго нам не віщує. В народі вже побутує побажання: «Хай червона Мавпа принесе до хати щастя і добробут — тільки не гранату!»

Напередодні свят сподіватимемося і віритимемо в те, що наша незалежна держава успішно торуватиме свій шлях у Європу. Надання Україні безвізового режиму — переконливе тому свідчення: тепер можемо вільно подорожувати всіма країнами ЄС. А щодо інших прогнозів на рік прийдешній, традиційно звернемось до народних прикмет.

24 груня (6 січня за за юліанським календарем) — Святвечір. До цього дня намагайтеся повернути всі борги і житимете в достатку весь рік. Якщо з кимось посварилися — залагодьте ситуацію взаємними вибаченнями. З-поміж дванадцяти обрядових страв (обов’язково пісних) на святковому столі головна — кутя. Бажано . . . . .

Якщо лист з берези та дуба на Покрову впаде чисто - до легкого року, а не чисто - до суворої зими.

Якщо у вишні листя опаде до 14 жовтня - зима буде тепла, якщо ж до цього таки чисто вишня зелена - зима буде люта.

Якщо до цього дня не спадає з вишень листя - на теплу зиму, а звільниться - на сувору.

Зранку вітер з півдня, а по обіді із півночі - початок зими буде теплим, але згодом похолодає.

Якщо вітер з півдня низовий - зима буде теплою, з півночі горішний - холодною, із заходу - сніжною; коли ж протягом дня вітер змінюватиме напрямок, то і зима буде нестійкою.

Яка погода на Покрову, такою буде і зима.

Якщо в цей день . . . . .

Якщо початок травня холодний, то наприкінці місяця буде тепло, і навпаки.

Соловей співав усю ніч — перед погожим днем.

Якщо горобці й ластівки гніздяться з північного боку будівлі — на жарке літо.

Кажани ввечері густо літають — завтра буде гарна погода.

Якщо жаби стрибають по землі — на дощ.

Багато хрущів — на сухе літо.

Удень пройшла гроза .....

З давніх часів люди уважно придивлялися до атмосферних явищ, і це зрозуміло. Стихійні лиха нищили врожаї, руйнували будівлі, розмивали шляхи. Врожай великою мірою залежав від погоди. «Не земля родить, а літо»,— говорилось у народному прислів'ї. Народний досвід виробив ряд ознак, за якими можна передбачити погоду на 6, а іноді й на 12—18 год. чи навіть на добу. Правда, від таких передбачень вже не можна вимагати подробиць по частинах доби або по елементах погоди. Не можна, наприклад, завбачити, яка буде температура повітря, а тільки — похолодає чи потепліє. Про те, що люди дуже уважно і вдумливо спостерігали найменші зміни погоди, свідчить різноманітна народна термінологія. Так, годиною називалась ясна сонячна погода, негодою — погана погода, сльота. Відповідають кліматичним умовам України і залежним від них явищам українські назви місяців: січень, лютий, березень тощо.

У квітні ранковий туман віщує ясну погоду.

Якщо купчасті хмари надвечір не зникають, то погода погіршиться, задощить.

Черемха зацвітає перед останніми весняними заморозками.

За цвітінням осики визначають терміни ранньої сівби моркви, аза цвітінням черемхи — картоплі.

Закурілася ліщина — час орати.

Розпустився дуб — пора сіяти горох.

Якщо дуб розпустився раніше від ясена — на сухе літо.

Зазеленів березовий гай — пересаджуй дерева.

На початку квітня грім — на тепле літо.

Туман стелиться по воді — на ....

ТО ПЛАЧЕ, ТО СМІЄТЬСЯ

У цьому місяці жовтіє і опадає листя. Це й дало привід назвати місяць жовтнем, а ще його називали грязень, весільник, хмурень, зазимник.

Жовтень — пора холодних дощів, скорочення довготи дня, осіннього бездоріжжя. Місяць-листобій.

Перед початком зими осінь не жалкує фарби. Вітер-листобій зриває листя з дерев і воно шелестить під ногами.

Жовтень — місяць збору плодів. З північних районів прибувають чечітки, згодом — снігурі, які віщують снігопади. Линяють пушні звірі. М’які перини з листя готують собі ведмеді, борсуки, їжаки. Гасають у дубових лісах дикі свині. Спішать нагуляти до зими якомога більше жиру. Залягають в ямах старі соми, окуні, лящі, піскарі та коропи.

Іноді занадяться дрібні, мрячні дощі.

Осінь справляє своє новосілля. Вона несе нам душевний спокій, світлі мрії.

Про жовтень складені численні народні прислів’я, приповідки, прикмети.

В жовтні вигореш мілко, весною посієш рідко, то й уродиться дідько.

В жовтні гріє молотіння хліба, а не піч.

Вересень пахне яблуками, а жовтень — капустою.

Вітер в жовтні із сходу — холодна зима.

Вітер в жовтні із заходу — ...