Народний календар та прикмети про погоду

Народний календар та прикмети про погоду у серпні.

НА ЗИМОВИЙ СТІЛ ГОТУЄ ЛАСОЩІ

Серпень місяць, Рівненська областьКолись основним знаряддям для збирання врожаю був серп. На його честь назвали восьмий місяць року — серпень. У білоруській мові цей місяць називають жнивцем — пора збирання хлібів.

Місяць літопроводець, присмерк літа, володар жнив, межа і літа і осені, переддень і передвісник золотої осені. Місяць — зірничник, від яскравих зірниць і ясних зірок.

Йде, спішить до кінця літо. Незабаром зустріч з осінню. Літо червлене спішить до фінішу. На вигонах вигоріли і померкли трави. В природі серпень найспокійніший місяць: ні вогкості, ні суховію, ні пекельної спеки. Закінчується збирання хлібів.

З’являються перші пасма жовтого листя в беріз. Медом пахнуть пасіки, яблуками — садки, сіном — скирди, грибами — ліс і навіть промені сонця — близьким золотом осені. Іноді можна зауважити, як в повітрі пливуть срібні ниточки павутиння. Певна ознака закінчення літа.

Українська народна метеорологія та календар

В українського народу впродовж століть у процесі виробничої діяльності, постійного спілкування з природою склалися багаті традиційні знання, які давали змогу виживати у нелегких умовах натурального і напівнатурального способу господарювання. Ці знання допомагали хліборобам орієнтуватися в просторі, пристосуватися до природних умов, здійснювати потрібні виміри й обрахунки, прогнозувати результати праці, пізнавати світ.

Важливе місце у такій діяльності та формуванні поведінки людей посідали знання метеорології і народний календар. Вони чітко визначали етапи господарської діяльності, регламентували працю і час відпочинку. В календарі втілювалися не лише етнічна історія, а й традиційний побут, весь уклад життя народу.

В людей, котрі тривалий час перебували під відкритим небом, — землеробів, мисливців, рибалок, чумаків, пастухів — існувала постійна потреба спостерігати за виглядом хмар, неба, снігу, за станом води, поведінкою тварин, птахів. Ці спостереження давали змогу прогнозувати зміну погоди. Мірошники, які постійно вивчали силу і напрямок вітрів, уміли передбачати наближення бурі й хуртовини; той, хто працював у саду, полі та на городі, навчився прогнозувати наступ заморозків, сльоти, сухої погоди. Відібрані прикмети не лише передаються з покоління в покоління, а й відповідно перевіряються, уточнюються і доповнюються новим досвідом.

Народний календар та прикмети про погоду у липні.

КРАСА ЛІТА, СЕРЕДИНА ЦВІТУ

Липень, літо, горобинаНазва місяця пов’язана з масовим цвітінням липи. Раніше цей місяць називали «липець», або «косець» — від слова косити, «пасень»  —    від слова пасти. В давнину цей місяць ще називали «грозником», бо п’ятнадцять гроз припадало в середньому на липень. «Після дощу   —    земля іменинниця», — говорять у народі. Стомлена під сонцем земля жадібно п’є воду.

Липень — зеніт літа, його екватор, маківка, вершина. Місяць  —    володар тепла, сінозірник. Надія літа, середина цвіту, зелений бенкет року, розкішний, щедрий і багатобарвний.

Липень — один із найжаркіших місяців, тріпоче, тремтить жарке повітря. В його теплі ніжиться різнотрав’я. Луки, поля, гаї пишаються своїми багатобарвними шатами. У повітрі розлитий аромат розквітлої липи. Дозрівають малина, суниці, вишні, смородина, черемха, чорниця.

Народна метеорологія

Народна метеорологіяКожен народ за багато століть свого існування виробив власні знання й уявлення про природні та біологічні фактори, які пройшли й витримали перевірку віковою практикою. Уважне і вдумливе спо­стереження за природними явищами, змінами погоди спричинило виникнення різних прикмет і передбачень. Спостереження за росли­нами і тваринами, рибами, птахами і комахами перед зміною погоди або перед природними катаклізмами наштовхнули наших предків на думку про якийсь невидимий зв’язок, який існує між ними, що не­зрозумілим чином впливає на їхню поведінку. Так, наприклад, серед природних „барометрів» особливо чутливими до змін погоди є воро­ни. Люди помітили: якщо ворони розкаркалися — треба чекати мо­розу, влаштували в небі хоровод — випаде сніг, сідають на землю — до відлиги, вмощуються на нижніх гілках дерев — насильний вітер. Як­що сіра ворона на заході сонця самотньо сидить на верхівці найви­щого дерева — чекайте лютого морозу.

Горобці й голуби у містах і в селах настільки близько живуть біля людей, що спостерігати за їхньою поведінкою не становить ніяких труднощів. Якщо горобці дружно цвірінькають — це на відлигу, якщо ж сидять настовбурчившись або ж купаються у пилюці — незабаром збереться на дощ. Голуби на потепління голосно воркують, а журав­лі починають танцювати. Якщо журавлі летять швидко і низько над землею — буде негода.

Народний календар та прикмети про погоду у червні.

В червні зоря з зорею зустрічається.

Червень. Місто Рівне, алея роз імені ЧайкиІснує багато припущень щодо виникнення назви місяця — «червень». Одні, наприклад, зв’язують її із червонінням у цю пору ягід і фруктів, інші — з масовим цвітінням червоних квітів. А .може, старовинна назва «червень» дана через кошенілі — черв’яків, [які предки наші збирали для добування багряної фарби.

Червень усьому початок: і врожаю, і майбутній осені, місяць хліборост, рум’янець року, різноцвіт, суничник.

Опадає біло-рожева кипінь фруктових садів. У лісі розкриваються білі запашні суцвіття калини; рожевіють віночки квітів шипшини. В ранкових росах купаються квіти конюшини, червоні лугові волошки, лілово-червона болотна герань.

Короткі теплі ночі наповнені співом солов’їв. Чарує сивий туман над долинами. Пливуть над землею білі ночі, незабутні ночі — зорі світлих ночей нашої юності...

Сторінки