Фенологи, спостерігачі природних явищ, вважають, що літо розпочинається з першого червня. Астрономи більш точні )) — вони відраховують час за неРесним циферблатом — Сонцем. Астрономічне літо настає в той момент, коли сонце знаходиться на максимальній віддалі на північ від небесного екватора, тобто досягає у полудень максимальної висоти. А це буває близько 22 червня. За народним календарем цей день присвячується Кирилу святителю.

З раннього ранку до пізньої ночі кружляють у повітрі птахи, добуваючи корм для пташенят. Вщухає їх весільний гомін.

Випадають рясні роси. Починається косовиця трав, а згодом і збирання хлібів. У народі кажуть: «Хліб — усьому голова».

У серпні починає спадати жара, з’являються перші жовті листочки у беріз і кленів.

Про літо складено чи не найбільше прислів’їв, приповідок, приказок.

• Апетит перед зміною погоди у свійських і диких тварин пропадає.
• Бабака свист тонкий пронизливий — на зміну погоди.
• Бджоли ввечері пізно повертаються в вулики — .........

Травень

          Місяць симолізує буйний ріст трав. Вважають, що назва «май» суто українського походження. На Україні під цим словом розуміють клечання квітами, гілками та зіллям.

          Травень — молодість року, його принада, краса, провісник літа — кінець весни. Місяць-апогей весни, її зеніт і вінець.

          Ліси і гаї прикрасилися фіалками, конвалією... Піниться квітами калина, цвітуть суниці, чорниці. Ніби білосніжна наречена починає цвісти черемха. Скільки пісень про неї складено! Символ дівочої краси, щедрого життя, заповітних мрій. За черемхою зацвітає бузок, фонтанами пелюстків спалахують груші, вишні, розкриваються квіти яблуні.

          У другій половині прибуває останній ешелон пернатих мандрівників — солов’ї, стрижі, ластівки. Згодом зранку до пізнього вечора не замовкають їхні концерти. Мелодійний свист шпаків, голосна пісня зяблика, початок якої нагадує розсип дзвіночків із характерним закінченням — розчерком, треллю. І цар співочих птахів — соловейко, граціозний, стрункий, з великими чорними очима. Його мелодійна пісня чарує серце. Зупинимося на хвилин- ку-другу і послухаємо травневий спів птахів. Спочатку неквапливий початок, потім легке стукотіння, розсип, громовий перекіт. Трель за треллю. — Фіор, фіор: вид-вид-вид: ціі-і-і... Чистота і ніжність! Запевняю вас, що чарівнішого концерту ви не почуєте більше ніде. Пісня про радість життя, весну, вічне кохання.

          Прокотилися травневі громи, дощі оновили природу. З’являються соковиті шовковисті трави. Палахкотять пелюсткові різнотрав’я.

          Травень — дивна пора року. Місяць молодості, мрій і щасливих сподівань. Розпал життя: ...

Квітень-первоцвітень

Назва цього місяця пов’язана з цвітінням квітів. Місяць — цвітень. Весна повністю вступає в свої права.

Місяць-пустун, хитрюга, лукавець. Провісник літа. Дзвінкий, голубий, променистий місяць чистоти, очищення природи, її розквіту.

У лісі розпускається медуниця. Її віночок — чудо природи: спочатку рожевий, потім пурпурово-фіолетовий. У перші походи вирушають грибники за печерицями. Зацвітає сіра вільха — із розчепірених шишок сиплеться жовтий пилок.

У бездонному небі тріпочуть жайворонки. І тоді здається, що між ними і землею натягнуті срібні ниточки із дзвіночками. Голосно співають зорянки, токують дятли. З захватом продовжують весняні гуляння довгохвості сороки. Перші концерти дають жаби, які в цей час відкладають ікру.

• Все частіше і частіше посміхається сонечко. Сяє над землею посмішка квітня.
• Вишні і терен зацвіли — сійте кукурудзу.
• Вишні пишно цвітуть — жито рано квітуватиме.
• Від снігу до листя — такий квітневий водолій.
• Вільха зацвіте — ...

          Зараз радіо та телебачення широко розповсюджують прогнози погоди. Але часто виникає необхідність уточнити прогноз погоди на найближчий час або коли людина перебуває в полі без приймача. Таке уточнення можна зробити за спостереженнями в одному місці, тобто за місцевими ознаками погоди.

           Місцевими ознаками погоди називаються такі атмосферні процеси і явища, які вказують на можливість збереження поточного стану погоди або її зміни у найближчий час. Передбачити погоду за місцевими ознаками можна на найближчі 20-30хв, а можна і на 6-24 год. Слід пам’ятати, що користуючись місцевими ознаками, не можна робити категоричних висновків, цей висновок найімовірніший, отже і прогнози будуть справджуватись не завжди. Рослини, тварини та комахи своєрідно реагують на відповідні зміни в атмосфері. Ця реакція добре відома сільському населенню і передається із покоління в покоління. Цих ознак ми не розглядаємо, а розглядаємо лише фізично обґрунтовані.

Березень-весновій

          Місяць назвали так тому, що в березні плаче білокора береза, коли наші предки вирубали значні ділянки березового лісу для землеробства, була поширена назва «березоль», утворена з основ двох слів — «береза» і «золи». До речі, є таке народне прислів’я про березовий сік: «Парубок нап’ється — велетнем стане, дівчина нап’ється — коханого зустріне».

          Березень — первісток весни, спадкоємець лютого, провісник квітня, ранок весни і ранок року. Це місяць — сонцегрій, весновій, вітроніс.

          На початку березня починає наспівувати пісні вівсянка: «Покинь сани, візьми віз, викинь шубу, з печі злізь». Молочно-білими дзвіночками пролісків подекуди вкрилися галявини в лісі. Обвішується довгастими ліхтариками, кудлатими сережками цвіту ліщина. Ніби зірочки, з’являються золотаво-жовті монетки-квіточки мати-й-мачухи.

          У річках нереститься риба, вилазять погрітися із вуликів після довгої зими бджоли. Повертаються до рідних домівок журавлі. З завмиранням серця слухаємо журавлине «кур-ли... кур-ли...». Летять лелеки, польові жайворонки, згодом появляються дзвінкоголосі зяблики. Метушаться сороки-вертухи, будують свої гнізда. Літають воронячі зграї. Особливо крикливими і непосидющими стають дятли. Відгуляли весілля вовки та лисиці. Очікують перший

          Коли день зрівняється з ніччю (21 березня — день весняного рівнодення), вдруге зустрічають весну (перша зустріч відбулася ще 25 лютого). Втретє весну зустрічають 7 квітня (Благовіщення Господнє). За народним календарем перший день весни — це другий день після рівнодення — 22 березня (Сорок Святих). На рівнодення люди уважно спостерігали за погодою. Народне прислів’я твердить: «Зима на Сорок Святих закінчується, весна починається». За народним повір’ям стійке тепло настає з початку руху соку клена. У першій половині березня задзвенить пісня жайворонка, почнеться сокорух у беріз, жовтими квітами-сонечками засвітиться мати-й-мачуха. Згодом прогуркотить перший грім, затьохкає травневими ночами соловейко. Кажуть, у нього може бути аж двадцять шість колін-переливів. Дерева вберуться листям і квітами. Астрономічний день закінчення весни — 22 червня, день літнього рівнодення.

Землею буде крокувати весна, про яку народ склав безліч прислів’їв, приповідок:

З давнiх-давен люди не в ладу з погодою, бо ж дощ, як правило, йде не тодi, коли просять, а коли косять: i тепло й холод настають не в пору. i влiтку траплялося кожух одягати: Нiби все наперекiр людинi. Ослiпленi яскравою блискавкою, приголомшенi громовицею, нашi далекi предки у вiдчайдушному поривi кидали в небо списи, стрiли. Пробували небесний вогонь "залякати" вогнем земним - запалювали лiси. Орють i сiють нашi предки майже сiм тисяч рокiв. Завжди їм був конче потрiбен "прогноз" на завтра, на мiсяць, на рiк: i помiтили, що природа сама пiдказує, коли яка буде погода. Птахи, тварини передчувають змiни в атмосферi. Комахи ж вимушенi бути "синоптиками", бо їхнє iснування цiлковито залежить вiд температури, вологостi, повiтря, освiтлення. Пасiчники знають: бджоли не летять у поле на негоду. А не летять тому, що багато квiток перед дощем закриваються, отож нектару бджолi не набрати. Так, рослини теж по своєму реагують на змiну погоди. Однi перед дощем ...