Народний календар та прикмети про погоду у травні.

Опубліковано admin вт, 30 квітня 2013р.

Травень

Місяць симолізує буйний ріст трав. Вважають, що назва «май» суто українського походження. На Україні під цим словом розуміють клечання квітами, гілками та зіллям.

Травень — молодість року, його принада, краса, провісник літа — кінець весни. Місяць-апогей весни, її зеніт і вінець.

Ліси і гаї прикрасилися фіалками, конвалією... Піниться квітами калина, цвітуть суниці, чорниці. Ніби білосніжна наречена починає цвісти черемха. Скільки пісень про неї складено! Символ дівочої краси, щедрого життя, заповітних мрій. За черемхою зацвітає бузок, фонтанами пелюстків спалахують груші, вишні, розкриваються квіти яблуні.

У другій половині прибуває останній ешелон пернатих мандрівників — солов’ї, стрижі, ластівки. Згодом зранку до пізнього вечора не замовкають їхні концерти. Мелодійний свист шпаків, голосна пісня зяблика, початок якої нагадує розсип дзвіночків із характерним закінченням — розчерком, треллю. І цар співочих птахів — соловейко, граціозний, стрункий, з великими чорними очима. Його мелодійна пісня чарує серце. Зупинимося на хвилин- ку-другу і послухаємо травневий спів птахів. Спочатку неквапливий початок, потім легке стукотіння, розсип, громовий перекіт. Трель за треллю. — Фіор, фіор: вид-вид-вид: ціі-і-і... Чистота і ніжність! Запевняю вас, що чарівнішого концерту ви не почуєте більше ніде. Пісня про радість життя, весну, вічне кохання.

Прокотилися травневі громи, дощі оновили природу. З’являються соковиті шовковисті трави. Палахкотять пелюсткові різнотрав’я.

Травень — дивна пора року. Місяць молодості, мрій і щасливих сподівань. Розпал життя:

Ай-ай, місяць май: і теплий, і холодний.
Березень сухий і мокрий май — буде каша й коровай.
Буває май — під кущиком рай, а то май — коням сіно дай, а сам на піч залізай.
В маю стоячі води приносять лукам шкоди.
В травні все причепуриться — там листком, тут квіткою, а де і травкою.
В травні два холоди: коли дуб розвивається і коли черемха цвіте.
В травні дощі — в коморі хлібці.
В травні за ніч голобля травою обростає.
Горобина зацвіла — наступить тепло.
Горобина зацвіла пізно — на довгу і теплу осінь.
Горобина рано цвіте — багато вівса.
Горобина розкрила білі пелюстки — сміливо розкривайте корзини підберезовикам.
Горобина рясно квітує — добрий буде врожай.
Горобина рясно цвіте — буде багато вівса, льону й коноплі. Горобина цвіте — можна сіяти огірки й помідори.
Дощ травневий починається великими краплинами — буде йти недовго.
Дощ у маю густий і сильний — буде врожай і овоч чистий.
Дощ у маю — буде добрий рік.
Дощ у маю хліб піднімає.
Дощ у травні — буде жито.
Дощ у травні — в коморі хліб.
Дощ у травні надворі — восени хліба повні комори.
Дощ у травні не випаде, то й золотий плуг нічого не виоре. Дощики два в маю, певно, буде врожаю.
Дощів у травні багато — їх буде мало в вересні (і навпаки). За сухим травнем іде сухий червень.
Зелений травень молока прибавив.
Зірниці у травні часті — буде добрий урожай.
Кінець травня дощовий — буде мало плодів.
Корець дощу в травні — крапля болота.
Люди добрі в травні не женяться (селянські весілля бувають восени, після закінчення робіт).
Май — волам їсти дай, а сам на піч тікай.
Май — доху надягай і на піч залізай.
Май холодний — не будеш голодний.
Май багатий на квіти, а хліба в жовтні позичає.
Мокрий і теплий май — росте жито, як гай.
Одна травнева роса коням краще вівса.
Початок травня холодний — кінець місяця теплий (і навпаки). Прийде май — сій просо, то буде як гай; як прийде іюнь — хоч сій, хоч плюй.
Травень ліс прибирає, літо в гості закликає.
Травень роси розпустив і ними луки обслізив.
Травневий мороз не видавить сліз.
Тумани в травні часті — на мокре літо.
Хто в маю звінчається — буде вік маятися.
Холодний май — буде добрий урожай.
Щавлю в травні багато — зима буде тепла.
Якщо ся в маю бджоли роять, то такі рої в великій ціні стоять

1 — Івана преподобного.

На Івана тепло — наприкінці місяця буде холодно (і навпаки).

— Кузьми.
- На Кузьми сій моркву і буряк.

— Луки Апостола.

На Луку садять на грядки цибулю.

— Юрія (Єгорія) Переможця, великомученика і чудотворця.

Буря стала на Юрія — буде мокре літо.
Весна на Юрія сходить на землю.
Весняний Єгорій з кормом, осінній Микола (19 грудня) буде з мостом (тобто зимова дорога).
Ворона в день святого Юрія сховається в житі — літо буде врожайне; жито горобцеві по коліна — буде лиха година.
Два Миколи — теплий і холодний (22 травня і 19 грудня); два Єгорія — холодний і голодний (22 січня і 6 травня).
Дощ на Юрія — худобі легкий рік.
Дощ піде на Юрія — буде хліб і в дурня.
Землю і небо відмикає святий Юрій.
Зозуля закує до Юрія на голе дерево, то буде голодне літо, а як лист, то буде поліття.
Зозуля кує до Юрія — до неврожаю.
Коли на Єгор’їв день мороз, то і під кущем овес.
Лист березовий на Юрія в півкопійку — на Успення (28 серпня) клади хліб у діжечку.
На святого Юрія висхне баюра.
На Юрія дощ і грім — буде радість людям усім.
На Юрія мороз — буде просо і овес.
На Юрія мороз — гречка добра.
На Юрія роса — будуть добрі проса.
На Юр’я сховається в жито куря.
Ранок ясний на Юрія — рання сівба; ясний вечір — пізня. Розсаду сади до Юрія — капусти буде доволі.
Редьку сій на Юрія — буде соковита.
Святий Юрій починає пасти корів, Микола (22 травня) — коней. Сіна вистачить у дурня до Юр’я, у розумного — до Миколи (22 травня).
Табун в поле виганяють і Єгорія закликають.
Юрій везе корм в тороках, а Микола (22 травня) — возом. Юрій з водою, а Никола з травою (22 травня).
Юрій з теплом — Микола з кормом.
Юрій із-під спуду зелену травку дістане.
'Юрій на поріг весну приволік.
Юрій хоробрий — зимі ворог лютий.

— Марка Апостола та Євангеліста.

На Марка небо ярке — бабам в хаті жарко.
На Марка яблуні ще не вкриті цвітом — на неврожай.

— Святителя Василія.

Верхівка верби без котиків — хліб доспіє скоро, буде раннім.

— Якова Апостола, брата святого Івана Богослова.

На Якова — трава ніякова (худобу можна пасти на всіх полях).
На Якова теплий вечір і зоряна ніч — на сухе, погідливе літо.
На Якова ясний схід сонця — на погоже літо.

— Єремії (Яреми) пророка.

На Єремії непогода — всю зиму промучишся.
На Єремії погідно — збирання хліба пригідно.

— Афаиасія Великого. Афанасія — солов’їний день.

Доки не співав соловейко — не сій гречки, не стрижи овечки.
Соловей заспівав у середині травня — до дружної весни.

— Благовісників Бориса і Гліба.

Борис — за соху берись.
Борис і Гліб — сіють хліб.
На Бориса і Гліба — найпізніша сівба.

— Тимофія і Маври мучеників.

На Тимофія сонячно і тепло — така погода буде і в кінці місяця.
Солов’ї заспівали перед Маврою — дружно зацвіте вишня.

— Ірини великомучениці.

На Ірину погану траву — з поля геть.
В цей день висаджують капусту.

— Йова Багатостраждального.

В цей день сіють огірки, боби і горох.
Велика роса, ясна погода — на врожай огірків.
Йов-росяник роси розпустив.

— Івана Богослова, Апостола і Євангеліста.

На Івана день з дощами — гриби будуть полками.

— Перенесення мощей святого Миколая Чудотворця.

Господарі в цей день виводили коней на першу пашу.
Два Миколи: один з травою (22 травня), другий з морозом (19 грудня); один трав’яний, другий морозний.
Держи сіно до Миколи, не побоїшся зими ніколи.
До весняного Миколи не можна купатися, бо з чоловіка верба виросте (тобто можна простудитися й померти і на могилі з’явиться вербовий хрест).
До Миколи кріпись, хоч розірвись, після — живи і не тужи.
До Миколи не сій гречки і не стрижи овечки.
Микола весняний коня відгодує, осінній — на двір загонить.
На Миколи весняного сади картоплю.
На Миколу заквакали жаби — вродиться добрий овес.
Після Миколи не можна садити баштан, бо зав’язі не буде.
По Миколі не сій вівса ніколи.
Прийшов би Микола, а тепло буде.
Прийшов Миколай — коней випасай.
Після Миколи не пускай на сіножать коней ніколи.
Як не вбачиш до Миколи колосу — то буде плачу й голосу.

— Симона Зилота Апостола.

День Симона — час збирання зілля.
Зилот Симон оре, а Спаситель сіє —' нехай прийметься, а я зілля нарву — хай помагається!
Сій пшеницю на Симона Зилота — родиться як золото.