Народний календар та прикмети про погоду

            Це останній місяць зими. В цьому місяці лютують морози і заметілі, тому його назвали лютим. Все довшими стають дні, все частіше голубіє небо. Для місяця характерно все: заметілі, морози, сонце, вітри. Недарма він отримав назву "бокогрій".

            Лютий – це прелюдія весни, її заспів, пора сліпучого сонця. Місяць – зимо бор, бо лютий бореться з зимою: вітродуй і завірюхо вій – через часті вітри і злі заметілі: сніговій – сніг сіє і сіє без кінця і краю; крутень – за часті буревії й поземки, хуртовини та метелиці.

            За зиму в усіх рослин збільшуються бруньки. Їх життя не завмирає навіть у мовчазні зимові дні. Це період глибокого фізіологічного спокою, зумовленого низькими температурами.

            Для мешканців лісу – це найбільш важка пора року. Навіть копитним тваринам нелегко добиратися до закритої сніговою корою збляклої трави. Птахам тяжко здобувати зледенілі бруньки та пагони. Природодослідники підрахували, що в морози із десяти синиць гине вісім-дев’ять. Тому для птахів ...

Січень – січе та й морозить.

Назва місяця пов’язана з природними явищами – великими морозами та холодними вітрами. В народі кажуть: "Січень снігом січе, мороз вогнем пече". Крім того, січень розсікає зиму навпіл.

            Січень – це перший місяць року, місяць багатьох зимових свят: 1 січня – Новий рік, 7 – Різдво Христове, 14 – свято Василя великого, 19 – Богоявлення Господнє.

            Січень у народі називають студень, сніговик, тріскун, лютовій, корінь зими, її володар та вершина. Це місяць яскравих зірок, білих стежок, синіх льодів, ясного неба, снігів-переметів.

            Зимовий ліс тихий і мовчазний. Тільки сороки скрегочуть з ранку до вечора. Коли більшає день, веселіше починають поводити себе птахи – попискують синиці, голосніше співають вівсянки. В ялинках у шишкарів виводяться пташенята.

            Під льодом починає нереститися лин. У кінці місяця починаються ............................

Назва цього місяця пов’язана із замерзанням розгрузлих восени доріг, що в цю пору перетворюються на суцільне груддя. Грудень-хмурень, мочавець, андієць – місяць найдовших ночей у році і найпізніших світанків. Іноді вони змінюються ясними морозними днями.

Грудень називають шапкою зими, передднем новоріччя, заспівом зими: "Грудень рік закінчує, зиму розпочинає".

У третій декаді місяця (22 грудня) відмічають день зимового сонцестояння, коли день зрівнюється з ніччю, а на Спиридона (25 грудня) – сонцеворот. Мудре народне прислів’я говорить: "На Спиридона сонце – на літо, а зима – на мороз".

         Зима. Тихо в засніжених лісах. Замовкли птахи, що лишилися зимувати. Тільки тихо й меланхолійно ...............

Зимі ворота одчиняє.

Місяць опадання листя. Казкою дихне на тебе ліс, обвіє духмяним запахом дитинства. Тихесенький дзвін стоїть у лісі. На сітчастих вайях орляка лежить жовте листя осики.

Ворота зими, її переддень та заспів, напівзимник, бадолист, братчин. Листопад - сутінки і присмерки року. Пора ранніх сутінок і пізніх світанків. Місяць - листокіс, коли вітер і мороз завершують золотий покісостаннього листя. Дощ і сніг - звичайні явища цього місяця.

Закінчився період линяння у пушних звірів. Заліг на зимівлю борсук. Спить чутливим сном. На випадок пробудження ...................