Січень – січе та й морозить.
Назва місяця пов’язана з природними явищами – великими морозами та холодними вітрами. В народі кажуть: "Січень снігом січе, мороз вогнем пече". Крім того, січень розсікає зиму навпіл.
Січень – це перший місяць року, місяць багатьох зимових свят: 1 січня – Новий рік, 7 – Різдво Христове, 14 – свято Василя великого, 19 – Богоявлення Господнє.
Січень у народі називають студень, сніговик, тріскун, лютовій, корінь зими, її володар та вершина. Це місяць яскравих зірок, білих стежок, синіх льодів, ясного неба, снігів-переметів.
Зимовий ліс тихий і мовчазний. Тільки сороки скрегочуть з ранку до вечора. Коли більшає день, веселіше починають поводити себе птахи – попискують синиці, голосніше співають вівсянки. В ялинках у шишкарів виводяться пташенята.
Під льодом починає нереститися лин. У кінці місяця починаються не часті тепер весілля вовків. Іноді вилазить розім’ятися з нори борсук. Пасічники уважно стежать за станом зимуючих бджіл. Тиша у вуликах свідчить про те, що сім’ї здорові, меду для їжі вистачає, миші бджіл не турбують.
Січень у нашій уяві завжди асоціюється з Новим роком, Різдвом, планами на наступний рік. Бо майбутнє виникає з минулого.
Відомо багато народних прикмет, спостережень, пов’язаних із січнем.
- Березень у січні – в березні бійся січня.
- У січні вночі панують сови та сичі.
- У січні висить багато довгих бурульок – врожай буде добрим.
- У січні зимна з морозом погода – буде у хаті урода.
- В січні горщик на печі замерзає.
- В січні поверх криги з’являється вода – у лютому ще будуть морози.
- В січні росте трава – влітку болить у газди голова.
- В січні сніг і морози – готов уже плуги й вози.
- В січневу холодну погоду пам’ятай про худобу.
- Гніт на свічка під час вранішньої служби на василя в церкві зігнувся – буде врожай цього року; стирчить на свічці ніби порожній колос на стеблі – жди неврожаю.
- Іній у січні на стогах – буде мокре літо і злеє жито.
- Кожному своє: січню – морози, лютому – заметіль.
- Місяць січень – весни господар.
- Мряка в січні – мокра весна.
- Січень-батенько рік починає, весну величає.
- Січень у минулому році був теплий – січень цього року буде холодніший.
- Січень – весні дідусь.
- Січень – усьому року заспів.
- Січень без снігу – літо без хліба.
- Січень – всій зимі господар.
- Січень з груднем прощається, а на лютий коситься.
- Січень гонить заметіль на сім верстов.
- Січень на курячий скік додав дня.
- Січень наступає, мороз людей щипає.
- Січень найгостріший – рочок, найплідніший.
- Січень не так січе, як у вуха пече.
- Січень погідний – рік буде плідний.
- Січень рік починає, а грудень закінчує.
- Січень рокові початок, зимі середина.
- Січень рокові сум, зимі половина.
- Січень – селянське багатство.
- Січень сірий – хлібам біда.
- Січень січе тай морозить, господар з лісу дрова возить.
- Січень, січися, а ти до печі тіснися.
- Січень сухий і холодний – літо очікується жарке.
- Січень сухий і морозний, вода в річках дуже міліє – літо буде сухе і хмарне.
- Січень сухий – селянин багатий.
- Січень хвали сніговий, травень – дощовий, серпень – на сніп рясний.
- Січень холодний – липень буде сухий і гарячий: не чекай грибів до осені.
- Січні холодні майже не повторюються.
- Січню-батенці – морози, а лютому – заметілі.
- Сніг у січні з вітрами, а пияк трясе зубами.
- Снігопади і заметілі часті в січні – в липні часті дощі.
- Сонечко в січні корівці бік пригріло.
- У січні тріщать морози, влітку від хліба тріщатимуть стоги.
1 – Новий рік. День за Новий рік веселий (щасливий) – рік буде такий же.
День новий рік збільшує, росте день – росте і хліб.
Дня на Новий рік збільшилося на заячий скік.
І свиням є свято в році.
На Новий рік погода – буде в полі урода.
На Новий рік не годиться пити по одній чарці, а все по дві, щоб старі в парі жили, а молоді собі пару знайшли.
Небо під Новий рік у рясних зірках – буде врожай грибів.
Новий рік – до весни поворіт.
Новий рік зиму до весни повертає.
Новий рік – сани на хід.
Сніг і тепло на Новий рік – літо буде тепле і дощове.
Сніг під Новий рік добрий – сій гречку.
Старий рік у ноги, а Новий рік у пороги.
2 – Гната (Ігнатія) священномученика. Гнат квапить дівчат (нагадуючи, що до Різдва залишилися лічені дні).
4 – Анастасії великомучениці. Не хвалить, Настя, небагато напряла, та й те розгубила.
7 – Різдво Христове. У цей день ходять від хати до хати, від родини до родини колядники, сповіщають про Різдвяні свята, бажаючи господарям щастя, здоров’я, достатку:
По всьому світі стала новина –
Діва Марія Сина родила.
Сіном притрусила, в ясла положила
Господнього Сина.
Діва марія Бога просила:
В що ж би я сина свого повила.
- Ти, небесний Царю, пришли свої дари
Цьому дому господарю.
Зійшли ангели з неба до землі,
Принесли добра Діві Марії:
Три свічі воскові, ще й ризи шовкові
Ісусові Христові.
День на Різдво сонячний – дорід на хліб.
Заметіль на Різдво –бджоли будуть гарно роїтися.
Збираюсь колядувати, а то вже й щедрувати пора (14 січня).
Іній на дві неділі перед Різдвом рясний – перед петром (12 липня) на гречці буде рясний цвіт.
Іній на різдво –врожай на хліб; небо зоряне – врожай на горох.
Морози різдвяні великі – буде надійний врожай.
Морозів різдвяних нема – весна буде холодна.
На коляду вночі тріщить, а вдень плющить.
На Різдво зеленіє – на великдень багато нових могил рясніє.
На різдво обійдеться без паски, а про мак – буде й так, а без олію – не зомлію.
На Різдво пригрівання – до зеленого року.
Не дивниця, що на Різдво метелиця.
Ніч проти Різдва місячна або зоряна – на врожай баштанів.
Ніч на Різдво світла – будуть несучі кури, темна – молочні корови, а завірюхою – бджоли будуть добре роїтися; небо зоряне – врожай на горох і сочевицю.
Різдво збігається з настанням молодика – рік буде неврожайний.
Різдво зелене – білий великдень.
Різдво краще тріскуче, аніж пекуче.
Сніг на Різдво – озимина буде добра.
Тепло на Різдво – весна буде холодна.
Яка погода після Різдва, така буде й після Петра: чк по Різдві, так і по Петрові.
13 – Меланії Римлянки преподобної. Вітер вночі на Меланії дме з півдня – рік буде теплий і ситий; з заходу – буде достатньо молока в господарстві; зі сходу – чекай урожаю на фрукти.
Зірок у цей день на небі немає – ягід влітку не чекати.
Яка Маланка, такі й Петро з Павлом (12 липня).
14 – Василія Великого. В цей день щедрують, промовляючи такі слова:
Сію, сію, посіваю,
З Новим роком поздоровляю.
На щастя, на здоров’я
Та на Новий рік,
Щоб уродило краще, як торік,
Жито, пшениця і всяка пашниця,
Коноплі під стелю
На велику куделю.
Будьте здорові
З Новим роком та з Василем.
Дай Боже!
Заметіль на Василів день провіщає багатий урожай горіхів.
Інею пухнастого багато на деревах на Василя – літо буде щедре на мед.
Іній рясно вкриває на Василя всі дерева – буде врожай на збіжжя.
На Василя увечері відьми крадуть місяць.
Небо на Василя частково закрите хмарами – в тій стороні буде урожай збіжжя; звідти треба сподіватися щастя.
Ніч на Василя зоряна – до врожаю ягід.
Ніч проти Нового року (на Василя) тиха і ясна – буде щасливий рік не тільки для людей, але й для худоби.
Сніг випаде в цей день – буде щасливий рік.
Сонце зійде весело – весь рік буде щасливий, особливо буде добрий врожай садовини.
Туман на Василя – до врожаю.
18 – Водохресний вечір.
Місяць у цей день уповні – до великого розливу, бути великій воді.
19 – Богоявлення Господнє (Водохреще, Йордан).
Відлига водохресна – на врожай.
Горобці в цей день пролетять перед хоругвами – рік не щасливий для дітей; граки – для молодих людей; пролетять гуси – старші люди цього року будуть хворіти, а то й, боронь Боже, вмиратимуть.
День на Водохрещу теплий – хліб буде темний, тобто густий.
День на Водохрещу ясний, сонячний – хліб буде чистий; день похмурий, небо вкрите хмарами – у колосках буде багато "сажки".
Дерева на Водохрещу вкриті інеєм – треба навесні сіяти яру пшеницю у відповідний день тижня (той, на який припало свято) – вродить як гай!
Мороз на Водохрещу сильний – на хліб не ремствуй.
Морози водохресні люті – родять білі ярки (молоді вівці).
Небо похмуре, великий іній і сніг у цей день обіцяє родючий рік.
Місяць повний випав на Водохрещу – бути великій воді.
Риба на Водохрещу ходить табунами – добре на рої.
Сині хмари опівдні на Водохрещу – до врожаю.
Сніг на Богоявлення лапатий – до врожаю; ясний- до неврожаю.
Сніг йде на Йордан – на врожай гречки; вранці – ранньої, в обід – середньої, ввечері – пізньої.
Сніг йде під час освячення води – добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліби.
Собаки на Водохрещу багато гавкають – буде багато звірів і дичини.
Трищи, морозе, не тріщи, а минула Водохреща.
20 – Собор Івана Хрестителя.
21 – Еміліана ісповідника.
Вітер у цей день з півдня – буде дощове літо.
22 – Полієвкта мученика.
Ясна погода в цей день обіцяє хороший врожай.
23 – Григорія святителя.
На Григорія іній на ожередах і скирдах хліба – літо настане мокре.
На Григорія на деревах іній випаде – літо буде сире і холодне.
24 – Дорота.
В лютім Дорота заповідає сніги і болота.
24 – Теодозія Великого преподобного.
На Теодозія морозно – ярові посієш пізно.
Теодосієве тепло – на ранню весну пішло.
25 – Татіяни мучениці.
На Татіяну снігопад – буде літо дощове; сонечко вигляне – до раннього прильоту птахів.
Сніг на Тетяну – літо дощове.
28 – Павла Тебського преподобного.
Вітер на Павла – буде рік вологий.
29 – Поклін оков Апостола Петра (Петра Вериги).
За народним віруванням це останній день зими.
В день Петра Вериги розбиваються криги.
Гайвороння кряче в цей день на метелицю.
Місяць уночі обгородився хмарами – буде вітер.
Мороз вдень на Петра – влітку буде спека.
На Петра Вериги не перуть.
Ніч на передодні Петра місячна, і на небі видно зорі – літо буде врожайне, рік щасливий; ніч понура – то й рік буде понурий; неврожай, пошесть на худобу.
Петро – напівкорм: домашня живність з’їла половину зимового корму.
30 – Антонія Великого преподобного.
Хитрий Антін зі всіх сторін.
31 – Афанасія і Кирила святителів.
Афанасівські морози шуток шуткувати не люблять.
Афанасій і Кирило забираються за рило.
На Афанасія сонце опівдні – весна рання.
На Кирила святого буває ще морозу много.
Рябчук Василь Петрович
"Календар природи"
Довідкове видання.
