Державні та народні свята

Народний календар. Весняні свята.

Березень (Явдохи, Сорок Святих, свято св. Алексія, Хрести)

Рік в українців, як і в усіх інших слов'янських народів, складався із двох циклів, відповідно і новоріччя святкувалось двічі. Весняне новоріччя розпочинали зустрічати в день Явдохи (14 березня), це ймення означало буквально «життєславна» і звучало як Явдоня. Асоціюється це ім'я з покровительством земної природи і знаменує пробудження життєвої сили землі.

Починаючи з цього дня, діти ходили по дворах і славили прихід весни, співали закличні веснянки і носили із собою вирізаних з дерева ластівок або випечених «жайворонків»:

Благослови, Боже,
Весну закликати,
Зиму проводжати.
Ой, весна в човничку,
Літечко в возочку.

У цей день наші предки зустрічали . . . . .

Стрітення - 15 лютого

П'ятнадцятого ​лютого - свято Стрітення, в народі "Стрічання", "Громиця", "Зимобор", яке відзначають через 40 днiв пiсля Рiздва Христового.

На Стрітення, за народними уявленнями, зима іде туди, де було літо, а літо - де була зима. Дорогою вони зустрічаються і говорять між собою: 

- Боже, поможи тобі, зимо! - каже літо.
- Дай, Боже, здоров'я! - відповідає зима.
- Бач, зимо, - дорікає літо, - що я наробило і напрацювало, ти поїла і попила!

За народним віруванням, літо зустрічається з зимою двічі на рік: на Стрітення - 15 лютого - та в день святої Анни - 22 грудня. В народі уявляли, що навесні Зима - стара баба, а Літо - молода дівчина.

На Стрітення Зиму веде попід руки старий дід Мороз, вона зігнулася, трясеться і ледве йде. Кожух на бабі Зимі полатаний, чоботи подерті, а в хустці на голові миші діри погризли, і з тих дір сиве волосся стирчить. В руках Зима несе надщерблений кошик з льодом, а через плечі у неї - порожнісінька торба. 

. . . . .

Ворожіння на свято водохреща.

Ось і настав новий рік. Тепер ми чекаємо на Різдво, те свято, яке ніколи не обходиться без традиційних ворожінь. Так ось, найголовніше в ворожіннях - це не промахнутися за часом, тому що справжню правду можна з´ясувати лише в тринадцять святочних ночей - починаючи з різдвяної ночі (з 6 по 7 січня) і до ночі з 18 на 19 січня. Отже, щоб покласти початок усій цій гадальній авантюрі, потрібно зробити ось що: опівночі налити в красиву і об´ємну чашку води, додати в неї білок сирого яйця й поставити отримане в яке-небудь непримітне місце. Причому, заглядати в чашку не можна рівно три години. Тому постарайтеся за цей проміжок часу чимось себе зайняти, але тільки не гадайте. 

Коли ж призначені години минуть, можна сміливо заглядати в чашку. У ній ви побачите, що білок придбав якусь форму. І саме вона й розповість вам про вашу долю на найближчий рік: якщо білок, наприклад, згорнувся у формі воріт, то обов´язково чекайте змін на терені кар´єри (адже молодим скрізь у нас ворота відкриті). Якщо ж білок зображує серце, то цього року на вас неодмінно чекає любов. А от якщо люльку ... самі розумієте, що вам світить. 

Якщо все це вас не влаштовує і не терпиться довідатися напевно, чи не загрожує вам цього року заміжжя, то знайдіть де-небудь паркан і спробуйте обійняти його широко розпростертими руками. А потім, не забираючи рук, примудріться порахувати кількість . . . . .

Свято Андрія Первозванного - 13 грудня

13 грудня святкуємо День святого Андрія Первозванного. Андрій був першим з апостолів, хто пішов слідом за Ісусом Христом. Згодом він привів до Спасителя свого рідного брата — святого апостола Петра. Із братом раніше Андрій займався рибальством. І вирушив святий Андрій із проповіддю святого слова у східні країни, до Дніпра.

 
Давня легенда говорить, що апостол Андрій Первозванний проповідував християнську віру на побережжі Чорного моря й у Києві. Літопис, який датується XIII століттям, містить переказ про заснування Києва Андрієм Первозванним: «На цих горах засяє ласка Божа, буде велике місто...»
 
Незважаючи на те, що це християнський святий, обряди й традиції цього дня сягають дохристиянських часів. З усіх свят річного календарного циклу день Андрія Первозванного є одним із найтаємничніших, найцікавіших, цього дня відбуваються заклинання й угадування майбутнього, ритуали з калетою та інші ворожіння.
 
Андрієва ніч допомагає незаміжнім дівчатам пізнати свою долю: чи доведеться ще рік дівувати, чи на щасливицю чекає вдале заміжжя. Ворожити слід у ніч перед святом.
 
Одним із найпоширеніших способів ворожіння є випікання балабушок (маленькі тістечка круглої форми з білого борошна). Для балабушок треба носити воду... ротом. Хлопці теж не гають часу — до їхніх святкових «обов'язків» уходить якомога більше смішити дівчат, щоб вони воду не донесли до місця призначення. Коли дівчата вже знесилені від сміху, вони домовляються з хлопцями, щоб ті не смішили, а натомість обіцяють їм частування. Нарешті, балабушки спеклися й охололи. Тепер кожна дівчина позначає своє тістечко (можна папірцем, ниткою або ще якимось чином — хай фантазія підкаже); на підлогу стелять чистий рушник, на нього розкладають балабушки. Потім до дому пускають голодного собаку та слідкують, чию балабушку та яким чином пес з'їсть першою. Першою вийде заміж та дівчина, чия балабушка буде з'їдена першою. Якщо пес віднесе тістечко з рушника вбік, значить, хазяйці цієї балабушки судилася доля далеко від рідних країв. Дуже погано, якщо собака не з'їсть балабушку, а лише надкусить.
 
Інший спосіб . . . . .

 

19 листопада - День працівників гідрометеорологічної служби України

День працівників гідрометеорологічної служби в Україні святкується щороку 19 листопада.

Це свято встановлене Указом Президента України №208 / 2003 від 11 березня 2003 року. Державна гідрометеорологічна служба, яка функціонує в системі Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, грає важливу роль в отриманні даних про поточні та очікувані гідрометеорологічні умови. Співробітники Гідрометеослужби збирають і обробляють дані про сучасний кліматі, його змін у майбутньому, можливих коливань, прогнозування і попередження стихійних гідрометеорологічних явищ. Щоденна цілодобова робота гідрологів, метеорологів, синоптиків дає можливість заздалегідь вжити заходів до усунення можливих збитків від небезпечних явищ природи.

Гідрометеорологічна служба України налічує більше 1000 пунктів спостережень за станом атмосфери і водних об'єктів. Щорічно організації гідрометеорологічної служби країни дають близько 275 000 прогнозів і попереджень, у тому числі близько 1 500 оперативних інформацій та спеціальних доповідей; більше 7000 щоденних гідрометеорологічних бюлетенів, близько тисячі агрометбюллетеней, близько 80000 метеорологічних і 100 000 авіаметеорологічних прогнозів, близько 5000 попереджень про небезпечні і стихійні гідрометеорологічні явища. Протягом свого функціонування гідрометеорологічної службі незалежної України вдалося виростити і зберегти головне своє багатство - високоосвічених професіоналів, відданих своїй справі ентузіастів, багато з яких мають державні нагороди, відомчі відзнаки. Завдяки високій кваліфікації, енергії та любові до своєї справи більше ніж п'ять тисяч працівників всіх рівнів дає можливість державній гідрометеорологічній службі належним чином виконувати свої завдання.

Сторінки