Державні та народні свята

Різдвяні святки тривають аж до свята Водохрещі, або Ордені, Йордана (6 січня). Весь цей час від Різдва до Водохрещ нічого не можна було робити, лише ходити в гості, а жінкам дозволялось тільки готуватись до прядіння коноплі — мички микати.
Слово Ордань виникло у найдавніші часи і означало, певне, надання воді сонячної сили. У язичницькі часи святкувалось як народження богині води Дани. Від давніх звичаїв слов'ян збереглося особливе ставлення до води у цей день.

За традицією, на Йордань вирубувався з криги хрест, фарбувався у червоний колір буряковим соком, прикрашався гілками сосен, ялин чи смерек, прибирався сухими квітами. Потім священик освячував воду в ополонках або в криницях. Ця вода — особлива, її використовували не лише для лікування хвороб, а й для різноманітних магічних обрядів. Після освяти воду несли додому, батько, як найстарший, окроплював цією водою хату і все господарство. Хлопці на Водохреще мали почесне і важливе завдання — вони малювали хрести на хатах, парканах, хлівах. Ці хрести витирати не можна було і, якщо не змивали їх дощі, вони вберігались до нових Водохрещ.

Первісний дохристиянський характер новорічного свята добре зберігся у традиційних звичаях та обрядах українців 31 грудня та 1 січня 

На відміну від Різдва й Хрещення ці дні не відігравали важливого значення в релігійному календарі, тому в обрядовості їх майже не помітно церковних мотивів, хоча у православному місяцеслові значаться три свята. 

31 грудня установлене свято на честь знатної римлянки Меланії (Маланки), яка з юних років і до кінця днів своїх (померла в 439 р.) прямувала до Христа. 

1 січня — свято на честь Василія (Василя) Великого (329—379) архієпископа Кесарії Кападокійської, що в Малій Азії. 

Церковні джерела характеризують його як . . . . .

З 6 на 7 січня православний світ зустрічає Різдво Христове - народження Ісуса

Достовірна дата народження Ісуса Христа невідома, а в Біблії не згадується ні день, ні рік, коли саме на світ з'явився син Божий.

Православні християни святкують Різдво 7 січня. Невід'ємним атрибутом святкування Різдва в Україні є колядки, в яких прославляється новонароджений Христос. Колядники йдуть від будинку до будинку, сповіщаючи новину - народження Божого сина.

З початком Різдва вже можна було . . . . .

Кожна держава має своє військо. У кожного з них є свої символи, які віддзеркалені у присязі. У воїнів Збройних сил України теж є святі слова, які глибоко переконливо визначають роль і призначення національного війська – служити українському народові. У відповідальний час народ завжди з особливою увагою дивиться на своїх захисників. Діти народу, українські воїни, разом з Україною виступають надійним захистом держави. Для них служіння народу – найвища честь, покликання, обов’язок.

Свято Збройних сил України – це данина пам’яті тисячам воїнів, які загинули в битвах за свободу, волю та незалежність України.

У цей день з відчуттям глибокої шани і вдячності щиро вітаємо військових. Нехай спокійно відчувають себе під надійним захистом ваші сім’ї, весь український народ.

Коли Діві Марії виповнилося три роки, її благочестиві батьки приготувалися виконати свою обітницю. Вони скликали родичів, запросили ровесниць своєї дочки, одягли її в найкращий одяг і в супроводі народу, співаючи релігійні пісні, повели її в храм єрусалимський для посвячення Богу. Її подруги-ровесниці, як і Сама Марія, йшли із запаленими свічками у руках. Назустріч їм з піснеспівами виходили з храму священики на чолі із первосвящеником.

Іоаким та Анна з благоговійними молитвами поставили Марію на першу сходинку сходів, що вели до храму. Всього ж налічувалося п'ятнадцять сходинок - за числом псалмів, які священики співали при вході у храм.

І ось трирічна Марія сама, без чиєїсь допомоги, зійшла по високих сходинках. Там первосвященик зустрів і благословив її, як це він завжди робив з усіма, кого посвячували Богу. Потім, з натхнення Духа Святого, він увів її у Святе Святих. Це було найсвященніше місце у храмі. Туди ніхто не мав права входити, крім нього самого, і то лише раз на рік. Святий Дух навіяв первосвященикові, що Марія, обрана отроковиця, достойна входити в найсвященніше місце. Їй наперед призначено Богом стати Матір'ю Сина Божого, Який відкриє людям вхід у Царство Небесне.
. . . . .