церковні свята

Коли Діві Марії виповнилося три роки, її благочестиві батьки приготувалися виконати свою обітницю. Вони скликали родичів, запросили ровесниць своєї дочки, одягли її в найкращий одяг і в супроводі народу, співаючи релігійні пісні, повели її в храм єрусалимський для посвячення Богу. Її подруги-ровесниці, як і Сама Марія, йшли із запаленими свічками у руках. Назустріч їм з піснеспівами виходили з храму священики на чолі із первосвящеником.

Іоаким та Анна з благоговійними молитвами поставили Марію на першу сходинку сходів, що вели до храму. Всього ж налічувалося п'ятнадцять сходинок - за числом псалмів, які священики співали при вході у храм.

І ось трирічна Марія сама, без чиєїсь допомоги, зійшла по високих сходинках. Там первосвященик зустрів і благословив її, як це він завжди робив з усіма, кого посвячували Богу. Потім, з натхнення Духа Святого, він увів її у Святе Святих. Це було найсвященніше місце у храмі. Туди ніхто не мав права входити, крім нього самого, і то лише раз на рік. Святий Дух навіяв первосвященикові, що Марія, обрана отроковиця, достойна входити в найсвященніше місце. Їй наперед призначено Богом стати Матір'ю Сина Божого, Який відкриє людям вхід у Царство Небесне.
. . . . . 

Цього року Трійця припадає на 8 червня.

Довгоочікуване літо вступає в свої права, воно дарує нам сонячний і радісний настрій, багато усмішок на кожен день! А головне, скрізь в повітрі чути аромати свіжих трав – пряний чебрець і запашний любисток, гіркий полин і терпкий аїр, освіжаюча м’ята ...

На п’ятдесятий день після Великодня, обов’язково в не-ділю, святкуеться Трійця. Нагадаємо: свята Трійця — це Бог-отець, Бог-син і Святий Дух.

Ісус Христос цього дня багато років тому вознісся на небо. Раніше на Вознесіння повсюдно пекли так звані "драбинки" — своєрідний символ сходження Сина Божого на небо. Християнські перекази тісно переплелися з народними традиціями святкувати початок літа, що сягають глибини віків.

У день Трійці дівчата зазвичай ворожать на здоров’я та тривалість життя своїх рідних. Ворожіння має відбуватися так: під час розвивання вінків перевіряли, наскільки добре він зберігся. Дівчата загадували під час завивання вінка, на кого він завивається, і тому тепер можна чітко побачити віщування долі. Зів’ялі вінки кидають у воду та слідкують, як вони поводитимуться: якщо потонуть — дуже поганий знак, а якщо попливуть — усе буде на добре.
. . . . .

15 лютого Ісус Христос у віці сорока днів від народження був принесений до Єрусалимського храму. Його матері, як і будь-якій жінці, закон церковний забороняв уходити до храму. А вже після того, як необхідний термін вийде, мати повинна принести до храму жертву — дві горлиці та два голубенятка. Коли мати Ісуса Христа прийшла до храму разом із Йосипом і маленьким Ісусом, туди ж навідався праведний старець Симеон. Йому було откровения, що він не помре до тих пір, аж поки не побачить Спасителя. Симеон узяв дитину па руки й благословив її. Там же, у храмі, була того дня й Анна Пророчиця. Вона також дарувала своє благословення Сину Божому.

За народними уявленнями, літо зустрічається з зимою два рази на рік: на день святої Анни (3 грудня) й на день Стрітенвя.

Зиму, стару, сиву й зігнуту, попід руки веде Дід Мороз. Натомість літо — весела вродлива дівчина. У зими одяг подертий, хустка на голові в дірках, торба за плечима порожння, а в літа одяг новий, гарний, квітами мережаний, а в руках — сніп пшениці.

13 грудня святкуємо День святого Андрія Первозванного. Андрій був першим з апостолів, хто пішов слідом за Ісусом Христом. Згодом він привів до Спасителя свого рідного брата — святого апостола Петра. Із братом раніше Андрій займався рибальством. І вирушив святий Андрій із проповіддю святого слова у східні країни, до Дніпра.

Давня легенда говорить, що апостол Андрій Первозванний проповідував християнську віру на побережжі Чорного моря й у Києві. Літопис, який датується XIII століттям, містить переказ про заснування Києва Андрієм Первозванним: "На цих горах засяє ласка Божа, буде велике місто..."

Незважаючи на те, що це християнський святий, обряди й традиції цього дня сягають дохристиянських часів. З усіх свят річного календарного циклу день Андрія Первозванного є одним із найтаємничніших, найцікавіших, цього дня відбуваються заклинання й угадування майбутнього, ритуали з калетою та інші ворожіння.

Андрієва ніч допомагає незаміжнім дівчатам пізнати свою долю: чи доведеться ще рік дівувати, чи на щасливицю чекає вдале заміжжя. Ворожити слід у ніч перед святом.

Одним із найпоширеніших способів ...

21 листопада — собор архістратига Михаїла.

Архангел Михаїл — головний архангел, один із семи архістратигів, вождь небесного воїнства, покровитель людського роду. Архангел Михаїл вважається теж покровителем міста Києва, ізраїльського народу, німців, військових, міліціонерів (поліцейських), моряків, бакалійників, парашутистів та хворих.

Російський Златоуст, архієпископ Херсонський Інокентій для науки писав: «Він перший повстав проти сатани, коли цей повстав проти Вседержителя. Відомо, чим закінчилася ця війна: поваленням сатани з неба. Відтоді Архангел Михаїл не перестає боротись за славу Творця, за справу порятунку роду людського, за церкву і чад її».

День святого Михаїла

Давній герб столиці України прикрашений образом архістратига Михаїла з мечем, його український народ вважає охоронцем Києва. Образ святого Михаїла уособлює перемогу добра над темними силами: гримить грім — значить, святий Михайло бореться з чортами.

Існує поширений переказ про чорта, який намагався сховатися від архістратига Михаїла. Щоб урятуватись, чорт почав називати предмети, за якими Михаїл не дістав би його.

Православна і греко-католицька церкви східного обряду 14 жовтня відзначають головне осіннє свято - Покрову Пресвятої Богородиці.

У його основу покладено переказ про появу Божої Матері в 910 році у Влахернському храмі в Константинополі (де зберігалася риза Пресвятої Діви Марії, її головний покрив і частина поясу, перенесені з Палестини в V столітті).

У ті дні Константинополь був в облозі язичників: місту загрожувало зруйнування. Під час недільного цілонічного пильнування, коли храм був переповнений людьми, котрі молилися, святий Андрій побачив Пресвяту Богородицю, що йшла повітрям, осяяну яскравим світлом, оточену Ангелами і сонмом святих. Царицю Небесну супроводжували святий Хреститель Господній Іоанн і святий апостол Іоанн Богослов. Під час цього явища Пресвята Діва зі сльозами піднесла молитву про порятунок людей від негараздів і страждань, потім, підійшовши до Престолу, продовжила свою молитву, закінчивши яку, зняла зі своєї голови білий покрив (омофор) і простягла його над людьми, що молилися в храмі, захищаючи від ворогів - видимих і невидимих.

Пресвята Владичиця сяяла небесною славою, а покрив у руках її блищав "краще променів сонячних". Святий Андрій з трепетом споглядав чудове бачення і запитав свого учня, що стояв поряд з ним, блаженного Єпіфанія: "Чи бачиш, брате, Царицю і Пані, що молиться про весь світ?" Єпіфаній відповів: "Бачу, святий отче, і жахаюся".

9 жовтня Свята Церква вшановує пам’ять одного з найбільших апостолів Христових – Йоана Богослова.

Святий апостол і євангеліст Іван Богослов був сином Зеведея і Саломії – дочки святого Йосифа Обручника. Одночасно зі своїм старшим братом Яковом він був покликаний Господом нашим Ісусом Христом до числа Своїх учнів на Генісаретському озері. Залишивши свого батька, обидва брати пішли за Господом. Апостола Іоана особливо любив Спаситель за жертовну любов і велику чистоту. Після свого покликання апостол не розлучався з Господом і був одним з трьох учнів, яких Господь особливо наблизив до Себе. Святий Іоан Богослов був присутній при воскресінні Господом дочки Яіра і Преображення Господнього на горі Фавор.