Ось вам приклад, коли важливою є не корисна копалина як така, а її геотуристична привабливість. І як геотуризму може впливати на політичні події, нехай не у загальнодержавному масштабі.
Перенесемося подумки у Мексику, до штату Оахака, де розчленований рельєф дарує фантастично гарні краєвиди: вузькі долини, гірські схили, стрімкі скелі, і все це на висотах бл. 1,5 – 2 тис.м н.р.м. Але особлива принада для туристів сховалась серед безлічі скелястих гір.
Це Х’ЄРВЕ ЕЛЬ АКВА (Hierve el Agua) – «кипляча вода», місце, де і води не дуже щоб так, і окропом її важко назвати. Проте візуальна асоціація зрозуміла. Білі «потоки» ніби збігають скелястими стрімкими схилами з висоти 1821 м н.р.м., хоча при наближенні стають подібними не на киплячу воду, а на замерзлий водоспад. Фактично це навіть два «водограї», які височать над долиною на 50 та 90 м.
Та якщо вам пощастило піднятись до «витоків», ви побачите не лід навіть, але тверду породу, відклади високомінералізованих підземних вод, ТРАВЕРТИНИ, натічні утворення, фактично майже як сталактити у печерах.
Верхня частина гори складена карбонатними породами, які є водорозчинними. Тому підземні та дощові води у присутності вуглекислого газу розчиняють їх та насичуються гідрокарбонатом кальцію. На поверхні посеред кам’яного «панциря» можна побачити невеликі отвори та щілини, з яких, часом з булькотінням, подібно до киплячої води в каструлі, з глибини вихлюпуються мінералізовані розчини та стікають по скелях. Через різницю у тиску СО2 вивільняється, в результаті на поверхні відкладаються мікроскопічні кристалики карбонату кальцію (Ca[CO3] – арагоніту, кальциту). З кожною новою порцією води – новий мінеральний шар. Мабуть саме через механізм утворення Х’ЄРВЕ ЕЛЬ АКВА інколи називають Соляними водоспадами.
Утворення карбонатних відкладів продовжується постійно, цей процес можна спостерігати на стінках штучних водойм та у гирлах джерел, проте з різною «результативністю», адже кількість води у мінеральних джерелах суттєво коливається залежно від сезону – засухи чи дощів. ТРАВЕРТИНИ загалом є у різних країнах, вони відрізняються за малюнком, кольорами, ніздрюватістю, пористістістю (10% - понад 70%), можуть містити відбитки флори і фауни.
Є на горі ще одна принада (гідрогеологічна) – високогірні мінеральні природні озерця – бірюзові блискучі дзеркальця на білому скельному «столі». Є також два штучних. Температура води 22-27°С, цілком приємна для купання, хоча інколи, кажуть, буває досить прохолодною. Окрім кальцію, присутні у розчині також барій, срібло, залізо, тому такі купелі вважають лікувальними. Залізо також додає породі жовтуватих відтінків.
Поверхні ТРАВЕРТИНІВ мають цікавий, незвичний рельєф, ніби застиглі струмені справжнього водоспаду. Ці породи загалом у місцях, де є великі поклади, видобуваються як корисна копалина – будівельне, облицювальне каміння (якщо гарний і міцний), також як звичайний вапняк може використовуватись для вапнування грунтів. Але Х’ЄРВЕ ЕЛЬ АКВА – це перш за все унікальна геологічна пам’ятка та важливий геотуристичний об’єкт.
А також – пам’ятка історична, адже це місце було священним для древнього місцевого населення – сапотеків, цивілізації, якій більше 2,5 тис. р. Навколо скель з травертинам є інші – з печерами, в яких проводились археологічні дослідження та знайдені місця проживання сапотеків, руїни, які теж є туристичними цікавинами. Нащадки древнього племені і досі мешкають на цій території.
А ще – це у Мексиці, країні нестабільній, де час від часу виникають непорозуміння між урядом та населенням на всіх рівнях. Коли напруження виникає між керівництвом регіону та місцевими мешканцями, ті знають, що робити. Випробуваний неодноразово метод – перекрити дорогу до Х’ЄРВЕ ЕЛЬ АКВА. туристи починають жалітись, уряд йде на поступки. Наприклад,у березні-квітні місцеві жителі вдались до геотуристичного шантажу, коли уряд та керівництво регіону не могли порозумітись, як розподілити кошти. Плюс страх перед Covid-19 через неконтрольований туризм. Зрештою у жовтні 2021 р. ланцюжок туристів знову протягнувся до «Киплячої води».
