Цікаво знати

Всесвітнє зерносховище

Всесвітнє зерносховищеВсесві́тнє зерносхо́вище(Всесвітнє сховище насіння) (англ. Svalbard Global Seed Vault) — споруда в горах острова Шпіцберген, неподалік від норвезького міста Лонг'їр (норв. Longyearbyen), призначена для збереження генофонду сучасних зернових на випадок локальних або навіть глобальних катастроф.
 
Вчені не випадково зупинили свій вибір на Шпіцбергені: цей острів не зазнає впливу тектонічної активності, вкритий вічною мерзлотою, що сприяє зберіганню насіння, і лежить на висоті 130 метрів над рівнем моря.
Все це означає, що в сховище залишиться сухим, а насіння - надійно захищеним, навіть якщо в результаті глобального потепління льоди почнуть танути.
 
Сховище розташоване всередині гори з піщанику, на глибині 120 метрів. Це - найбільш засекречений в світі банк насіння, який суворо охороняється.
Шпіцберген - таке вдале місце, що, за прогнозами дослідників, насіння може зберігатися там сотні, якщо не тисячі років.
Офіційне відкриття сховища відбулося 26 лютого 2008 р.
 
Основна мета проєкту — збереження генофонду сучасних зернових на випадок локальних або навіть глобальних катастроф, що дасть можливість завжди відновити ті види зернових рослин, які повністю зникнуть із біосфери Землі. За останні роки деякі національні генофонди зернових у країнах Африки й Південно-Східної Азії були частково, чи повністю, зруйновані через військові конфлікти, чи в результаті громадянської війни. Подібне сховище не єдине у світі. У більшості країн є . . . . .

 

Велика мечеть Айя-Софія

Велика мечеть Айя-СофіяОдним із найвеличніших символів Стамбула навіть крізь тисячоліття є собор Святої Софії, який сьогодні носить офіційну назву Велика мечеть Айя-Софія. Ці дві назви істуютб пліч-о-пліч точнісінько так само, як і Стамбул та Константинополь. Якщо перший став офіційною назвою лиш в 1930 році, то Константинополь перестав носити свою назву в 1453 році, коли Мехмед Завойовник (правитель турків) завоював місто, і оголосив його столицею вже своєї Османської імперії. З того часу змінилася і доля Собору Святої Софії, який тут же став мечетю. А сама назва міста "Константинополь" спокійно вживалася із іншою назвою "Стамбул". Щоправда першу назву частіше використовували саме європейці.
 
Що ж стосується Собору Святої Софії, то її історія - це повне відображення того, як з віками змінювалося саме місто, і що в ньому відбувалося, адже Константинополь - це перш за все "Софія". Вона лише на 200 років молодша від самого міста, яке заклав Римський імператор Костянтин Великий в IV столітті на місті невеличкого містечка Візантій, і проголосив "Новий Рим" столицею Римської імперії. Бути столицею єдиної держави судилося не довго, оскільки . . . . .

 

Компас

компасВажливі факти про компас

Слово "компас" має італійське походження, і перекладається як "вимірювання кроками". Саме Італія є осередком "Європейської історії" цього приладу;
 
Компас вперше був виготовлений у Китаї при династії Сун (близько ХІ століття), і використаний для орієнтування при переході пустель, де є проблеми з визначенням сторін світу. На його батьківщині - у місті Кайфен навіть встановлено пам'ятник;
 
В Європі вперше компас був сконструйований в ХІІ столітті в Італії (Венеція), однак він був дуже примітивним - магнітна стрілка, прикріплена на пробці, та опущена в посудині із водою. У воді пробка із стрілкою орієнтувалася як потрібно;
 
В ХVІ столітті італієць Флавіо Джойя суттєво вдосконалив компас. Магнітну стрілку він надів на вертикальну шпильку, а до стрілки прикріпив легке коло - картушку, розбиту по колу на 16 румбів. З часом з'явилося 36 румбів.
 
Христофор Колумб помітив, що під час морської подорожі магнітна стрілка відхиляється від напрямку північ-південь. Так було відкрито . . . . .

Як виникає вітер

ВітерЯк виникає вітер

Хоча повітря й невидиме для ока, ми завжди відчуваємо його рух – вітер. Головною причиною виникнення вітру є різниця в атмосферному тиску над ділянками земної поверхні. Варто лише тиску де-небудь зменшитися або збільшитися, як повітря попрямує від місця більшого тиску в бік меншого. А рівновага тиску порушується неоднаковим нагріванням різних ділянок земної поверхні, від яких по-різному нагрівається і повітря.
 
Спробуємо уявити як це відбувається на прикладі вітру, що виникає на узбережжях морів і називається бризом. Ділянки земної поверхні – суходіл і вода – нагріваються неоднаково. Суходіл нагрівається швидше. Тому й повітря над ним нагріється швидше. Воно піднімається вгору, тиск знижується. Над морем у цей час повітря холодніше і відповідно вищий тиск. Тому повітря з моря переміщується на суходіл на місце теплого. Ось і подув вітер – денний бриз. Вночі все відбувається навпаки: суходіл охолоджується швидше, ніж вода. Над ним холодне повітря створює більший тиск. А над водою, що довго зберігає тепло і охолоджується повільно, тиск буде нижчий. Холодніше повітря з суходолу з області вищого тиску переміщується в бік моря, де тиск менший. Виникає нічний бриз.
 
Отже, різниця в атмосферному тиску діє як сила, що викликає . . . . .

Річки африки: Джубба і Вебі-Шабелле

Річки африки: Джубба і Вебі-Шабелле

В Африці не багато річок які несуть свої води до Індійського океану, і всі вони як правило не надто повноводні. Серед великих річок басейну Індійського океану в Африці (крім Замбезі) є також Лімпопо, Джубба та Вебі-Шабелле. Стосовно двох останніх є певні проблеми з їх визначенням. Вся справа в тому, що серед географів немає чіткої позиції стосовно того, яка річка є головною у цій річковій системі. Обидві річки зливаються в єдину річкову систему за 150 кілометрів від гирла. Дискусійним є саме те, гирлом якої річки слід вважати місце впадіння в Індійський океан. Наразі більшість спеціалістів схиляються . . . . .

Сторінки