На західних окраїнах континентів, біля північної межі сухого субтропічного поясу, сформувався своєрідний тип низької рослинності, що складається переважно з вічнозелених широколистих видів. У різних країнах його називають по-різному — чапараль, маккія, маквіс, фінбоиі, маллі. Ці фітоценози зустрічаються у 5 областях — на південному заході Каліфорнії, в центральній частині Чилі, в Західному Середземномор'ї, біля мису Доброї Надії і на південному заході Австралії.
Проте історично склалося так, що цю рослинність, незалежно від її місцеположення, часто називають просто середземноморською. Клімат у таких місцях влітку дуже жаркий і сухий для зростання зелені, однак взимку вологий і досить теплий. До кінця сезону дощів з початком підвищення температури рослини зацвітають. Для чагарників і низькорослих дерев тут характерне жорстке вічнозелене листя, що витримує літню посуху і не упускає жодного відносно вологого дня.
Трави в цих угрупованнях сходять восени, ростуть протягом зими, а квітнуть разом з деревними видами весною. Чапараль, як і мусонні ліси, являє собою небезпечне поєднання густого рослинного покриву з сезонною посухою, тому в ньому часто бувають пожежі. У зоні сухих субтропіків чудово ростуть виноград, цитрусові, маслини, мигдаль і пробковий дуб. Пагонами чагарників тут охоче ласують кози, але їх безконтрольний випас може пошкодити рослинний покрив, який оберігає грунт від ерозії.
