Володимир Іванович Вернадський (1863—1945)
Вітчизняний природознавець, геолог, геохімік, мінералог, основопо-
ложник геохімії, радіогеології, біохімії. Академік, перший президент АН
України (1919—1921 рр.). Проводив дослідження в Україні (Полтавщина,
Житомирщина, Передкарпаття, Крим). Фундатор вчення про біосферу і ноо-
сферу, перший дослідник геохімічних закономірностей будови й складу Землі.
Під його керівництвом було проведено дослідження родовищ радіоактивних
елементів.
Павло Аполлонович Тутковський (1858—1930)
Український геолог, гідролог, географ, палеонтолог, академік АН Украї-
ни. Один з організаторів і перший директор Національного географічного
музею України. Автор наукових праць з питань мінералогії, палеонтології,
четвертинної геології. Запропонував теорію еолового походження лесів. Здій-
снив перші спроби фізико-географічного районування Волині, дав загальну
характеристику підземних вод України, розробив природне районування
України.
Степан Львович Рудницький (1877—1937)
Український географ, працював в університетах Львова, Кам’янця-Поділь-
ського, Праги, Харкова. Здійснив експедиції у Карпати, Закарпаття, Поділля,
Придніпров’я, досліджував басейн Дністра. Автор «Краткої географії України»
(1910—1914 рр.), шкільних підручників з географії України, наукових праць з
питань геоморфології та соціально-економічної географії, краєзнавства та зем-
лезнавства. Заклав підґрунтя політичної географії України, проголошував ідею
самостійності й незалежності України. Організатор і директор Українського
науково-дослідного інституту географії і картографії (1927).
Костянтин Григорович Воблий (1876—1947)
Український економгеограф, економіст, статистик, відомий дослідник
природи, академік АН України. Працював завідуючим кафедрою економіч-
ної географії Київського університету. Основні наукові праці присвячені про-
блемам розвитку і розміщення продуктивних сил України, створенню нових
галузей промисловості і комплексному розвитку районів. Розробив схему
економічного районування України.
Петро Степанович Погребняк (1900—1976)
Видатний природознавець, лісівник, ґрунтознавець, геоботанік, дослід-
ник ландшафтів, академік АН України. Організатор і директор Інституту
лісівництва. Займався вивченням екології рослин, лісового ґрунтознавства,
типології лісів. У 1852—1956 рр. провів велику роботу з вивчення природи
і залісення Олешківських пісків, стверджуючи, що даний ландшафт вто-
ринний. Започаткував освоєння великих піщаних територій Херсонщини.
Обґрунтував потребу створення в Україні широкої мережі еколого-географіч-
них центрів. З 1950 до 1962 р.— Голова Українського товариства охорони
природи.
Володимир Михайлович Кубійович (1900—1985)
Загальновизнаний світовим науковим співтовариством географ, демограф
і картограф. Наукові дослідження присвячені життю населення та особли-
востям розвитку господарства Карпат. Головний редактор 10-томної «Енци-
клопедії українознавства», один зі створювачів «Атласу України і суміжних
країн», «Географії українських і суміжних земель». Автор багатьох статей
з проблем географії України, розміщених в енциклопедіях зарубіжних країн.
Розділ сайту:
