ДЖЕЙМС КУК ТА ЙОГО КРУГОСВІТНІ ЕКСПЕДИЦІЇ
Джеймс Кук (27 листопада 1728 p., село Мартен, графство Йоркшир, Англія — 14 лютого 1779 p., острів Гавайї) — англійський мореплавець, який здійснив три кругосвітніх експедиції, перший антарктичний мореплавець, першовідкривач східного узбережжя Австралії; капітан вищого рангу (1775), член Королівського товариства (1776). Кук народився в сім'ї батрака-поденника, з 7 років почав працювати разом з батьком, з 13 років відвідував школу, де навчився читати і писати, в 17 років найнявся в учні до прикажчика в рибальському селищі й уперше побачив море. У 1746 р. поступив юнгою на судно, що перевозило вугілля, потім став помічником капітана; ходив у Голландію, Норвегію і порти Балтики, водночас займаючись самоосвітою. У червні 1 755 р. завербувався у військовий флот матросом, через два роки був направлений до Канади на посаді штурмана. У 1762—1767 pp., вже командуючи кораблем, виконав зйомку берегів о. Ньюфаундленд, досліджував його внутрішні райони, склав лоції північної частини затоки Св. Лаврентія й Гондураської затоки. У 1768 р. став лейтенантом.
У 1768— 1771 pp. Кук очолив англійську експедицію на барку «Індевор», направлену в Тихий океан з метою пошуку Південного материка і приєднання нових земель до Британської імперії. Після відкриття чотирьох островів з групи Товариства пройшов океаном більше 2,5 тис. км і 8 жовтня 1769р. досяг невідомої землі, з високими, вкритими снігом горами. Це була Нова Зеландія. Більше трьох місяців плавав Кук уздовж її берегів і пересвідчився, що це два великих острови, розділених протокою; пізніше вона отримала його ім'я. Влітку Кук уперше підійшов до східного узбережжя Австралії, яке оголосив британським володінням (Новий Південний Уельс), першим дослідив і наніс на карту майже 4 тис. км її східного узбережжя і Великий Бар'єрний риф. 11 червня 1770 р. «Індевор» наскочив на один з рифів; вісім тижнів витратили на ремонт корабля, і лише 6 серпня англійці змогли продовжити подорож. Через протоку Торреса Кук пройшов до о. Ява і, обігнувши мис Доброї Надії, 13 липня 1771 р. повернувся додому. Завдяки розробленій ним дієті ніхто з команди не хворів цингою. Перше кругосвітнє плавання Кука тривало більше трьох років; після цього йому було присвоєно звання капітана 1 рангу.
Друга (антарктична) експедиція 1772—1775 pp. на двох суднах — шлюпі «Резольюшен» і барку «Едвенчер» — була організована з метою пошуків Південного материка і обстеження островів Нової Зеландії та інших. У січні 1773 р. уперше в історії мореплавства Кук перетнув Південне полярне коло і зайшов за 66° пд. ш. Влітку 1773 р. Кук ще двічі намагався відшукати Південний материк, дійшовши до 71°10' пд. ш. Незважаючи на переконання в тому, що поблизу полюса є суша, він відмовився від подальших спроб знайти її, оскільки через велике скупчення льоду вважав неможливим подальше плавання на південь. У Тихому океані Кук виявив (в 1774 р.) о-ви Нова Каледонія, Норфолк і кілька атолів, а в Південному океані — Південну Георгію і «Землю Сандвіча» (Південні Сандвічеві острови). Під час плавання в антарктичних водах він «розвіяв» міф про гігантський Південний материк (що пізніше було спростовано російською експедицією Беллінсгаузена і Лазарєва). Кук був першим, хто зустрів і описав плоскі айсберги, названі ним «льодяними островами».
Водоснабжение в Московской области: бурение скважин на воду. Пробурено огромное количество скважин, приобретен бесценный опыт по гидрогеологии Московского региона, обновлены кадастровые данные.
Експедицію 1776— 1780 pp. на двох суднах — «Резольюшен» і «Діскавері» — було відправлено на пошуки Північно-Західного проходу з Тихого океану в Атлантичний уздовж берегів Північної Америки і загарбання нових земель. Взимку 1777—1778 pp. Кук відкрив декілька атолів з ланцюга Кука, острови в архіпелазі Лайн, Гавайські о-ви (18 січня 1778 p.). Він пройшов уздовж північно-західного узбережжя Північної Америки від 44°20'до 70°44' пн. ш. і відкрив затоки Прінс-Вільям, Кука, Брістольську і Нортон, продовжив відкриття гір Святого Іллі, п-вів Кенай, Аляска і Сьюард, Аляскінського й Алеутського хребтів, підтвердивши наявність Берингової протоки між Азією та Америкою. Зустрівши суцільний лід, Кук повернувся на зимівлю на Гавайські о-ви, де 14 лютого 1779 р. в безглуздій сутичці з місцевими жителями був убитий. Експедиція повернулася в Англію в жовтні 1780 р.
