Характеристика берегів Тихого океану

Береги Тихого океану настільки різні, що важко виділити будь-які спільні риси. За винятком крайнього півдня, узбережжя Тихого океану оточене кільцем діючих вулканів, відомим під назвою «Тихоокеанське вогненне кільце». Велика частина берегів утворена високими горами, так що абсолютні відмітки поверхні різко змінюються на близькій відстані від берега. Усе це свідчить про наявність на периферії Тихого океану тектонічно нестабільної зони, переміщення в межах якої є причиною сильних землетрусів. На сході круті схили гір підходять до самого берега Тихого океану або відділяються від нього неширокою смугою прибереж­ної рівнини; така будова характерна для всієї прибережної зони, від Але­утських о-вів і затоки Аляска до мису Горн. Тільки на крайній півночі Берингове море має низовинні береги.

У Північній Америці в прибереж­них гірських хребтах зустрічаються окремі знижені ділянки і проходи, але у Південній Америці ланцюг Анд утворює майже суцільний бар'єр уздовж усього материка. Берегова лінія тут досить рівна, а затоки і півос­трови зустрічаються рідко. На півночі найбільш глибоко урізуються в сушу затоки П'юджет-Саунд і Сан-Франциско і протока Джорджія. На більшій частині південно-американського узбережжя берегова лінія згла­джена і майже ніде не утворює бухт і заток, за винятком затоки Гуаякіль. Однак на крайній півночі і крайньому півдні Тихого океану існують дуже близькі за будовою ділянки — архіпелаг Олександра (південна Аляска) і архіпелаг Чонос (біля берегів південного Чилі). Для обох районів харак­терні численні острови, великі і малі, з обривистими берегами, фіордами і фіордоподібними протоками, які створюють затишні бухти. Інша ж ча­стина Тихоокеанського узбережжя Північної і Південної Америки не­зважаючи на велику протяжність надає лише обмежені можливості для судноплавства, оскільки там дуже мало зручних природних гаваней, а узбережжя часто відділяється гірським бар'єром від внутрішньої части­ни материка.

Мы с первых дней существования во главу угла своей работы поставили безупречное качество, индивидуальный подход и современные информационные технологии, что позволило в кратчайшие сроки стать заметным игроком на рынке грузоперевозок, мы так же предоставляем услуги курьерской службы.

У Центральній і Південній Америці гори утруднюють спо­лучення між заходом і сходом, ізолюючи нешироку смугу Тихоокеансь­кого узбережжя. На півночі Тихого океану Берингове море більшу час­тину зими скуте льодами, а узбережжя північного Чилі являє собою пу­стелю; цей район відомий своїми родовищами мідної руди і натрієвої селітри. Райони, розташовані на крайній півночі і крайньому півдні аме­риканського узбережжя — затока Аляска і околиці мису Горн, здобули погану славу через свою штормову і туманну погоду. Західне узбережжя Тихого океану істотно відрізняється від східного; береги Азії мають без­ліч заток і бухт, які у багатьох місцях створюють безперервний ланцюг. Численні виступи різних розмірів: від таких великих півостровів, як Камчатка, Корейський, Ляодунський, Шаньдунський, Лейчжоубаньдао, Індокитай, до незліченних мисів, що розділяють дрібні бухти. До азіатського узбережжя також приурочені гори, але вони не дуже високі і зазвичай дещо віддалені від берега. Ще важливіше те, що вони не утво­рюють суцільних ланцюгів і не є бар'єром, ізолюючим прибережні райо­ни, як це спостерігається на східному березі океану. На заході в океан впадає багато великих річок: Анадир, Пенжина, Амур, Ялуцзян (Амноккан), Хуанхе, Янцзи, Сицзян, Юаньцзян (Хонгха — Червона), Меконг, Чаупхрая (Менам). Багато з цих річок утворюють великі дельти, де проживає численне населення. Річка Хуанхе виносить у море так багато наносів, що їх відкладення утворило перемичку між берегом і великим островом, створивши таким чином Шаньдунський півострів.

Ще одна відмінність між східним і західним узбережжям Тихого океану полягає в тому, що західний берег оточений величезною кількістю островів різних за розмірами, часто гористих і вулканічних. До числа цих островів відно­сяться Алеутські, Командорські, Курильські, Японські, Рюкю, Тайвань, Філіппінські (їх загальна кількість перевищує 7000); нарешті, між Авст­ралією і п-овом Малакка знаходиться величезне скупчення островів, на яких розташована Індонезія. Всі ці острови мають гірський рельєф і вхо­дять до складу Вогненного кільця, що оточує Тихий океан. Лише деякі великі річки Американського континенту впадають у Тихий океан — цьому перешкоджають гірські хребти. Виключенням є деякі річки Півні­чної Америки — Юкон, Кускоквім, Фрейзер, Колумбія, Сакраменто, Хоакін, Колорадо.

Ключові слова: 
Розділ сайту: