Херсонську фортецю закладено 1778 р.. Її головними будівниками були генерал-цехмейстер І. Ганнібал, інженер Герман, пізніше - інженер-полковник М. Корсаков.Первісно фортеця була зіркоподібною в плані і займала площу понад 100 га. Обабіч неї вздовж Дніпра будувалися розпланувально підпорядковані їй воєнний та грецький форштадти. Оточена земляними валами заввишки 15 м з ровами й розрахована на тривалу облогу, фортеця вважалася однією з найбільших в Україні, проте жодного разу не використовувалася за призначенням. У 90-х роках XVIII ст. суднобудування передали Миколаєву, туди ж перенесли й адміралтейство. А в 1835 р. комплекс втрачає статус фортеці.Наприкінці XVIII - напочатку XIX ст. комплекс був розпланувальним ядром Херсон. Забудова центру фортеці формувалася навколо майдану для військових парадів. Домінантою забудови були собор і арсенал. Нині фортеця як цілісне утворення не існує.
Катерининський собор побудований у 1782-1787 pp. за участю професора петербурзької Академії мистецтв архітектора І. Старова та скульптора Г. Замараєва. В інтер'єрі знаходяться твори живопису, приписувані В. Боровиковському й Д. Левицькому, а також, здогадно, поховання князя Г. Потьомкіна. В огорожі собору містяться могили генерал-аншефа І. Меллер-Закомельського, інженер-полковника М. Корсакова, генералів І. Синельникова, С. Волконського, П. Максимовича, І. Горича-Большого, полковника П. Мартинова та ін. Собор - прямокутна в плані споруда базилікального типу, однобанева, зі значним виносом бічних рамен та вівтаря з півкруглою апсидою, на підвалах. Три пари хрещатих у плані стовпів поділяють внутрішній простір на три нави. Низький підбанник несе баню, прорізану люкарнами. Стіни муровані з черепашнику; конструкції двосхилих дахів та бані - дерев'яні, вкриті покрівельною сталлю.Будівля вирішена у формах класицизму. Її фасадам притаманна урочиста стриманість. Основним мотивом членувань є ритм прямокутних вікон з люкарнами на тлі суцільно почленованих дощаним рустом стін. На головному фасаді - чотириколонний портик тосканського ордера з виразним трикутним фронтоном. Причілки бічних рамен вирішені як пілястрові портики. Усі входи фланковані арковими нішами з копіями античних скульптур.На поздовжній осі собору, на захід від нього, розташована триярусна, прямокутна в плані дзвіниця,зведена 1806 р. Фасади - у формах класицизму.Собор і дзвіниця є головними елементами комплексу, видатними пам'ятками архітектури з числа найдавніших у Херсоні.Арсенал складається з кількох корпусів. На червону лінію забудови вулиці виходять два флангові корпуси (побудовані в 1784 p.), сполучені більш пізньою мурованою огорожею. Внутрішній двір первісно слугував складом артилерійської зброї. Зведеній у формах зрілого класицизму споруді властива центрально-осьова симетрія. Два ідентичні триповерхові флангові корпуси з'єднані двоповерховим підковоподібним у плані павільйоном, відкри-им у створений ним внутрішній двір колонадою. Його внутрішнє розпланування первісно було дворядним, флангових корпусів - змішаним. Стіни муровані з блоків черепашнику. Двосхилі дахи по дерев'яних кроквах укриті покрівельною сталлю.Головні фасади флангових корпусів мають вигляд монументальних шестиколонних портиків великого тосканського ордера з повним антаблементом та трикутним фронтоном. Наріжні частини підкреслені рустованими лопатками. Рустом виділено також 1 -й поверх, трактований як цоколь.Північна, або Московська брама (за первісною назвою - Петербурзька), розміщена в північно-східній частині валів, сполучала фортецю з воєнним форштадтом.Брама - прямокутна в плані, з центральним арковим проїздом вздовж поздовжньої осі. Матеріал - черепашник, фасади потиньковані. Надвірний та зовнішній фасади - ідентичні, в основі їхнього вирішення - пілястрові портики з двох пар фланкувальних пілястр та повного антаблемента з аттиком над ними. Арка проїздупідкреслена архівольтом із замковим каменем. Фриз має тригліфи. Усе це підсилює монументальний характер споруди.Західна, або Очаківська брама та фрагменти земляних валів обабіч неї збереглися в західній частині території фортеці, яку вона первісно пов'язувала з грецьким форштадтом. Архітектурні форми, матеріали та конструктивні особливості Очаківської брами майже ідентичні Московській брамі. Завдяки вдало знайденим пропорціям обидві брами належать до найвиразніших споруд у стилі класицизму кінця XVIII ст.
