"Іржавий пояс" США (Rust Belt)

Колись "Фабричний", а тепер "Іржавий". Саме так журналісти охрестили у пресі пояс на мапі США, який простягається від Великих Американських озер до атлантичного узбережжя країни. Свою назву він отримав через величезну кількість зачинених і зупинених підприємств машинобудівної, металургійної, хімічної, важкої, легкої та інших галузей промисловості. Промислова революція у США, яка розпочалася наприкінці ХІХ століття перетворила цей регіон в гігантський промисловий район, де вироблялося понад 65% усієї промислової продукції США. Так було до середини 1970-х років, коли промислові підприємства почали поступово зачинятися, і цілі міста почали занепадати. Цілі промислові гіганти перетворювали на купу іржавого брухту (звідси й назва). Сотні тисяч жителів міст так званого "Іржавого поясу" втратили роботу, і виїхали в інші штати. Найбільший відтік працездатного населення спостерігався у таких містах як містах Буффало, Рочестер, Сірак'юс, Піттсбург, Аллентаун, Ері, Клівленд, Толідо, Янгстаун, Детройт, Флінт, Лансинг, Гері, Індіанаполіс, Саут-Бенд, Мілвокі, Чикаго, Сприінгфілд, Дулут. Детройт - один із найбільш показових. Колись процвітаюче місто-мільйонер, і найбільший у країні центр машинобудування 1950-х років, за 40 років перетворився на депресивний мегаполіс-банкрот, населення якого скоротилося на 40%, і понад 30% будинків закинуті. 

Втім аналітики і спеціалісти вважають, що це було невідворотнім, адже в умовах переходу США від індустріальної до постіндустріальної моделі господарства, як правило подібні галузі промисловості "відходять" у минуле першими, хоча сама наявність "Іржавого поясу" чудово демонструє масштаби кризи, які пережила американська промисловість в кінці ХХ століття, і втрачені можливості для подальшого розвитку одних міст, і нове піднесення для інших (криза це не лише випробування, але й шанс). Втім американська мрія для багатьох американських родин залишилася тут назавжди у вигляді закинутих металургійних та автомобільних заводів.