Карпатський природний національний парк, створений у 1989 p., — перший в Україні природний національний парк, розташований у північно-східній частині Українських Карпат, у верхів'ях річки Прут, у межах Івано-Франківської області. Його площа 50,3 тис. га. Карпатський природний національний парк має зберігати унікальні для Центральної Європи природні ландшафти, що відзначаються багатим генофондом, рідкісними екосистемами і значним рекреаційним потенціалом, а також сприяє підтриманню екологічного балансу в регіоні. У флорі парку понад 1100 видів судинних рослин. У рослинному покриві більше мішаних, буково-ялицево-ялинкових, а вище 1100—1200 м. — чисті ялинові ліси. Букові ліси з домішкою явора, ясеня, в'яза, ялиці та ялини поширені на схилах гірських масивів до висоти 500— 600 м. над рівнем моря. Вище трапляються ялицево-букові та буково-ялицеві ліси з домішкою ялини у басейні Пруту. На схилах з кам'янистими осипищами зростає сосна звичайна, береза, ялина, збереглась реліктова сосна кедрова. Вище 1600 м. у субальпійському поясі сформувалося криволісся сосни гірської, вільхи зеленої, ялівцю сибірського та субальпійські луки подекуди з рододендроном східнокарпатським (ендемічний вид) та аркто-альпійськими видами верб. У альпійському поясі (понад 1800 м.) панують луки — полонини, де ростуть осоки, костриця, ситник та ін. На території парку відомо до 20 видів рослин, занесених до «Червоної книги України»: сосна кедрова європейська, рододендрон східнокарпатський, дріада восьмипелюсткова, тирлич жовтий, первоцвіт дрібний, ліннея північна, арніка гірська та ін. Дослідники відзначають багатство тваринного світу Карпатського парку. Тут 46 видів ссавців, до 180 видів птахів, численні плазуни, земноводні,риби, тут живуть ведмідь, вовк, рись, лисиця, куниця лісова, олень європейський, козуля, білка, глухар, тетерук; з рідкісних тварин трапляються кіт лісовий, беркут, сапсан, змієїд, лелека чорний, занесені до «Червоної книги України», а також бурозубка альпійська, снігова полівка європейська, пугач, завирушка альпійська, тритон карпатський, тритон гірський, занесені до «Червоної книги України».
Природні національні парки виконують різні функції. За функціями (призначеннями), вони поділяються на зони. Так, територія Карпатського природного національного парку складається з чотирьох функціональних зон: заповідної, захисно-рекреаційної, рекреаційної, рекреаційно-господарської. Заповідна зона за охоронним режимом прирівнюється до заповідників. У захисно-рекреаційній зоні природоохоронні заходи здійснюються з метою збереження та відтворення природних екосистем, лісогосподарська діяльність спрямована на формування корінних лісових масивів. Тут туризм обмежений. Рекреаційні і рекреаційно-господарські зони використовуються для організованого туризму: в межах зон допускається формування окультурених ландшафтів, розташування місць відпочинку, санаторно-курортних та туристичних комплексів, створення туристичних і пізнавальних стежок. У Карпатському природному національному парку багато мальовничих водоспадів, є печери та інші цікаві природні утворення, цінні пам'ятки дерев'яної архітектури. У високогір'ї особливо привабливі карстові озера. На полонині Пожижевській розташована сніголавинна станція, біологічний стаціонар Інституту ботаніки НАН України; у верхів'ях Пруту — географічний стаціонар Львівського університету. На їх основі вивчають структуру ландшафтів, закономірності їхнього формування, біологічну продуктивність, захисні функції гірських екосистем: тут проходять практику студенти.
Заказники — це природні території (чи акваторії), в яких зберігаються і відтворюються природні комплекси або їхні компоненти. Земельні ділянки, водні та інші природні об'єкти, які оголошені заказниками, знаходяться в режимі охорони. В залежності від мети і режиму охорони організовуються лісові, зоологічні, гідрологічні, геологічні ландшафтні заказники.
Пам'ятки природи — це окремі унікальні природні утворення, що мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне і пізнавальне значення, з метою збереження їх у природному стані.
У межах пам'яток природи забороняється діяльність, яка загрожує їхньому збереженню або призводить до їхньої деградації.
Заповідними урочищами є лісові, степові, болотні та інші ландшафти, які мають важливе наукове, природоохоронне і естетичне значення, для збереження їх у природному стані.
В їхніх межах забороняється будь-яка діяльність, що порушує природні процеси, які відбуваються у природних комплексах.
Ботанічні сади — це установи, які створюються для збереження, вивчення, акліматизації, розмноження та господарського використання рідкісних і типових видів місцевої і світової флори. Ця флора поповнюється, зберігається в ботанічних колекціях, у науковій, навчальній та освітній діяльності.
У ботанічних садах є такі ділянки:
експозиційна, відвідування якої регулюється;
наукова, на якій розташовуються колекції, експериментальні ділянки;
заповідна, на якій проводяться наукові спостереження.
Відомі в Україні ботанічні сади — Нікітський, Центральний республіканський імені М. М. Гришка, Ботанічний імені О. В. Фоміна, Дніпропетровського, Львівського, Харківського, Чернівецького університетів.
Дендрологічні парки — це установи, які утворюються для збереження і вивчення у спеціально створених умовах різноманітних видів дерев і чагарників та їхніх композицій з метою їх наукового, культурного, рекреаційного та іншого використання. Відомі дендрологічні парки — Софіївський, Олександрійський, Тростянецький, Веселі Боковеньки та ін.
Зоологічні парки — це природоохоронні культурно-освітні установи, які створюються для організації екологічної освітньо-виховної роботи, влаштування експозицій рідкісних, екзотичних та місцевих видів тварин, збереження їх генофонду, вивчення дикої фауни та розробки наукових основ її розведення у неволі.
В зоологічних парках є такі ділянки:
експозиційна, на якій утримуються тварини з культурно-пізнавальною метою;
наукова, де виконується науково-дослідна робота, організовуються відвідування;
рекреаційна, в якій відпочивають відвідувачі;
господарська з господарськими об'єктами.
Серед парків — пам'яток садово-паркового мистецтва — природоохоронні, рекреаційні установи з визначними та цінними зразками паркового будівництва — для охорони та використання їх в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних та оздоровчих цілях.
Оголошуються парки — пам'ятки садово-паркового мистецтва з вилученням або без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їхнього власників або користувачів.
На їхній території можуть проводитися наукові дослідження, моніторинг навколишнього природного середовища, екскурсії та відпочинок населення, догляд за насадженнями, вживаються заходи щодо запобігання самосіву, збереження деревних, чагарникових і квіткових рослин.
Наголосимо на тому, що природоохоронні комплекси України є компонентом світового переліку таких об'єктів. В Україні заповідано близько 300 тис. га. болотних ландшафтів. Місця, де ростуть лікарські рослини, охороняються (Тендрівська, Ягорлицька і Сиваська затоки, дельта Дунаю та інші біотопи). Природні ландшафти охороняються в усіх природних зонах рівнинної частини України, Кримських горах та Українських Карпатах. Охороняються також ділянки акваторій Чорного і Азовського морів та ін.
Україна потребує збільшення площі природно-заповідних комплексів, що сприятиме геоекологічній рівновазі на території всієї країни. Необхідно спочатку збільшити площі природно-заповідного фонду до 4—5%, місцями до 10% території. Це стосується передусім територій біосферних заповідників, природних національних парків, природних заповідників.
За рахунок яких ділянок можна збільшити мережу заповідних комплексів? Це можливо на основі ландшафтного картографування у середньому і великих масштабах, виявлення ділянок, на яких є види рослин і тварин, що занесені до «Червоної книги України». А до її другого видання занесено більше 530 видів рослин і грибів, а також більше 380 видів тварин.
Заповідними мають стати ділянки з рослинними угрупованнями, занесеними до «Зеленої книги України». Таких угруповань в цій унікальній книзі близько 130, і пошук нових триває.
Заповідними мають також стати басейни окремих річок, озера, коси і острови, колишні військові полігони, мисливські господарства, «державні дачі». Врешті заповідні комплекси можна проектувати і створювати в районах з інтенсивною ерозією, зсувами, археологічними розкопками, унікальними природними явищами і об'єктами (печерами, водоспадами, гірськими вершинами, річковими долинами, екзотичними рослинними угрупованнями та ін.), відтворюючи (чи створюючи) сучасні природоохоронні комплекси.
Формування всієї мережі існуючих і майбутніх природно-заповідних комплексів має спиратися на географічну основу, бути по можливості збалансованим територіально відповідно до фізико-географічного та економіко — географічного районування України і суміжних з нею територій. У межах фізико-географічних провінцій, економіко-географічних районів повинні бути природні чи біосферні заповідники, природний національний чи регіональний ландшафтний парк, інші природно-заповідні комплекси.
Збільшення площі заповідних комплексів здійснюється і за рахунок розширення існуючих природно-заповідних територій в Українських Карпатах, Кримських горах, Волинському, Київському і Чернігівському Поліссях, Правобережному і Лівобережному Лісостепу, степовій зоні, дельтах Дунаю, Дністра і Дніпра, Азово-Чорноморському узбережжі (коси Бердянська, Обитічна, Білосарайська, Крива), Південному березі Криму.
Природно-заповідні комплекси повинні органічно поєднуватися з такими охоронюваними територіями, як приміські зелені смуги, високопродуктивні ліси, водоохоронні зони, полезахисні лісосмуги, лісопарки, дендропарки, акваторії та ін.
У державі повинен бути резерв територій та акваторій, які за своїми природоохоронними, ландшафтними, естетичними, природно-історичними особливостями можуть претендувати на заповідання. Для того, щоб мати детальні і достовірні дані про нинішній та перспективний обсяг природоохоронних комплексів в Україні, потрібно скласти державний кадастр природно-заповідного фонду.
А ви уявляєте яка то красота з висоти пташиного польоту? Це просто не можливо описати. Але ви можете на власні очі то все побачити, а заодно вперше в житті спробувати політ на пароплані. Це просто, заходимо на http://grandhotelpylypets.com/ru/polit-na-paraplani-v-karpatah/, консультуємося за вказаним телефоном якщо необхідно, замовляємо проживання і відпочинок на конкретну дату. І Вашим емоціям не буде меж.
