Кенія

Кенія, Республіка Кенія — держава в Східній Африці. Площа 582,6 тис. км². Населення 29,2 млн людей (2000), головним чином наро­ди кикуйо, луо, лухья, камба. Міське населення 25,3 % (1991). Офіційні мови — англійська і суахілі. Віруючі — християни, мусульмани і ті, що дотримуються місцевих традиційних вірувань. Адміністративно-терито­ріальний поділ: 7 провінцій і столичний округ. Столиця — Найробі. Вхо­дить у Співдружність. Глава держави і уряду — президент. Законодавчий орган — однопалатні Національні збори. Кенія займає північно-східну частину Східно-Африканського плоскогір'я (г. Кенія, 5199 м). Клімат субекваторіальний. Середні температури січня 14—27 °С, липня 12—25 °С. Опадів від 250 мм на північному сході до 1500—2000 мм в горах. Основні річки Тана, Галана; озеро Рудольф (Туркана), східний берег озера Вікто­рія. Савани і саванні ліси, напівпустелі; по схилах гір — вічнозелені тропічні ліси. Національні парки: Цаво, Сибілон, Маунт-Кенія, Меру, Абердер; декілька морських національних парків, заповідники.

Кенія — аграрна країна. Частка в ВВП (1994, %): сільського, лісового господарства і рибальства 29, промисловості бл. 17. Товарні сільськогос­подарські культури: чай, кава, піретрум, сизаль. Тваринництво (м'ясо-молочне). Рибальство. Заготівля деревини. Видобуток природної соди. Харчова, текстильна промисловість, шкіряні, цементні, хімічні, метало­обробні, нафтопереробні підприємства. Виробництво електроенергії 3,7 млрд кВт*год (1995). Довжина залізниць 3 тис. км (1993), автошляхів 63,6 (1996). Морський порт — Момбаса. Експорт: кава, чай, нафтопро­дукти, консервовані ананаси, цемент, сизаль. Основні зовнішньоторгівельні партнери: Великобританія, Німеччина, США, Японія, Нідерлан­ди. Іноземний туризм. Грошова одиниця — кенійський шилінг.