Комети (від грецьк. kometes, букв. — довговолосий) — тіла Сонячної системи, що рухаються по еліптичних орбітах на значних відстанях від Сонця і мають вигляд світлових плям овальної форми, а з наближенням до Сонця у них з'являються «голова» і «хвіст». Центральна частина голови називається ядром. Діаметр ядра 0,5—20 км, маса 10"—10" кг, ядро являє собою льодянисте тіло — конгломерат замерзлих газів і частинок пилу. Хвіст комети складається з молекул (іонів) газів і частинок пилу, що випаровуються з ядра під дією сонячних променів, довжина хвоста може досягати десятків мільйонів км. Найбільш відомі періодичні комети — Галлея, Енке, Швассмана — Вахмана (орбіта комети лежить між орбітами Юпітера і Сатурна). При проходженні через перигелій у 1986 р. комета Галлея була досліджена космічними апаратами.
Метеори (від грецьк. meteora — атмосферні явища) — спалахи та інші явища у верхньому шарі атмосфери Землі, викликані вторгненням у неї з космічною швидкістю (12 км/с і більше) твердих часток або тіл з космосу (т. зв. метеорних тіл). Внаслідок взаємодії з атмосферою (абляції) метеорні тіла здебільшого повністю втрачають свою масу («згоряють»), при цьому з'являється світіння і відбувається іонізація атмосферних газів. Яскраві метеори називаються болідами.
Метеорити — малі тіла Сонячної системи, що потрапляють на Землю з міжпланетного простору. Маса одного з найбільших метеорів — метеорита Гоба — майже 60 000 кг. Розрізнюють залізні і кам'яні метеорити.
