Галузева структура і принципи розміщення
Машинобудівний комплекс — сукупність галузей промисловості, які виробляють машини та обладнання для усіх сфер господарства.
Машинобудівний комплекс
За типом продукції, що виробляється:
- важке (обладнання для металургії, гірське, підйомно-транспортне обладнання тощо);
- загальне (транспортне, суднобудування, літакобудування, сільськогосподарське тощо);
- середнє (автомобілебудування, тракторобудування, верстатобудування);
- точне (приладобудування, електротехніка, електроніка, робототехніка, ракетобудування).
За техніко-економічними особливостями
металомістке (важке машинобудування);
трудомістке (приладобудування, автомобілебудування тощо);
наукомістке (електроніка, робототехніка, космічне обладнання тощо).
Металомістке машинобудування — галузі, на одиницю виробництва яких витрачають багато металу.
Трудомістке машинобудування — галузі, одиниця виробництва яких вимагає великої кількості висококваліфікованих кадрів.
Наукомістке машинобудування — галузі, одиниця продукції яких вимагає високої частки наукових досягнень, постійного оновлення.
Чинники розміщення підприємств галузей машинобудування: сировинний; споживчий; наявність науково-дослідної бази; кваліфіковані кадри та трудові ресурси; транспортний; кон’юнктура ринку; екологічний фактор.
Для машинобудування характерні такі форми організації виробництва, як кооперування й спеціалізація.
Кооперування — виробничі зв’язки між спеціалізованими підприємствами, що спільно виготовляють певну продукцію. Так, для виготовлення одного літака необхідно 120 тис. деталей, електровоза — 250 тис. деталей, які невигідно виготовляти на одному заводі. Тому спеціалізовані заводи, заводи-філії, які працюють у малих і середніх містах, виготовляють деталі, вузли для складальних заводів, що сприяє кращому використанню трудових ресурсів і ефективності виробництва.
Для підприємств машинобудування характерні такі види спеціалізації:
подетальна спеціалізація — випуск окремих вузлів або деталей (мотори, запчастини);
предметна спеціалізація — випуск готових виробів (трактори, автомобілі, літаки);
технологічна спеціалізація — виконання окремих операцій технологічного циклу (наприклад, транспортні самохідні шасі) — засіб підвищення продуктивності праці, зниження собівартості випуску продукції.
Виробництво машин складається з трьох основних технологічних стадій: заготовка деталей, їх технологічна обробка, збір.
Географія машинобудування
Електронне, електротехнічне та радіотехнічне машинобудування в Україні розвинуті недостатньо. Більшість підприємств цих галузей зайняти збиранням продукції. Основні центри електронної та радіотехнічної промисловості — Київ, Харків, Львів, Одеса, Дніпропетровськ, Чернівці, Суми та ін. Телевізори виробляють у Києві, Львові, Сімферополі, Чернігові; побутове обладнання — у Києві, Харкові, Донецьку, Львові та в інших містах. Легкові автомобілі випускають на «Автозаз-Деу» (Запоріжжя), ЛУАЗ (Луцьк), автобуси ЛАЗ — у Львові, автобуси «Богдан» — у Сімферополі, Кременчуці, Чернігові та Київській області. Головний центр морського суднобудування — Миколаїв (морські буксири, суховантажі, рудовози, танкери, науково-дослідницькі та пасажирські лайнери). Центром морського та річкового суднобудування є Херсон. Риболовні траулери, суховантажі типу «річка-море» виготовляє суднобудівний завод у Києві; танкери, транспортні рефрижератори, бурові платформи, криголами, воєнні фрегати — у Керчі; універсальні суховантажі, рибопромислові та пасажирські судна — у Севастополі; швидкохідні патрульні кораблі та пасажирські судна на підводних крилах, автомобільні пороми та катери — у Феодосії. Морський судноремонт здійснюється в Одесі, Іллічівську, Маріуполі; річковий — в Ізмаїлі, Вілково, Маріуполі. Центрами авіаційної промисловості є Київ (літаки «Антей», АН-124 «Руслан», АН-225 «Мрія», АН-70, АН-140) та Харкові (ТУ). Авіаракетно-космічна промисловість розвинена в Дніпропетровську, Києві, Харкові. Україна є одним із найбільших виробників тепловозів у світі (Луганськ, Харків). Вантажні вагони виготовляють у Дніпродзержинську, Кременчуці, Стаханові; цистерни — у Маріуполі; пасажирські вагони — у Кременчуці; магістральні електровози — у Дніпропетровську. Центрами верстатобудування є Краматорськ, Київ, Харків, Одеса, Житомир, Запоріжжя. Найбільші центри важкого машинобудування — Краматорськ, Горлівка, Донецьк, Слов’янськ, Луганськ, Харків, Маріуполь, Дніпропетровськ та ін. Головний центр енергетичного машинобудування — Харків.
В Україні сформувалося понад 70 машинобудівних вузлів, серед яких найбільшими є Харківський, Київський, Дніпропетровський.
Проблеми й перспективи розвитку комплексу
Проблеми комплексу:
- порушення зв’язків з кооперування в результаті розпаду СРСР;
- перевага металомістких галузей над наукомісткими;
- повільне впровадження ринкових форм і методів керування;
- виробництво неконкурентоспроможної продукції через низьку якість;
- диспропорція в розвитку й розміщенні підприємств галузі;
- відстала матеріальна база.
Шляхи вирішення проблеми:
- запровадити програму конверсії підприємств військово-промислового комплексу;
- провести технічну реконструкцію й модернізацію заводів;
- вирішити питання власності підприємств;
- створити умови для розвитку конкуренції;
- впроваджувати досягнення науково-технічного прогресу;
- змінити територіальну організацію й структуру галузей.
