В основі туристичного буму, що охопив світ, лежать такі причини: новий рівень розвитку продуктивних сил, пов'язаний з досягненнями науково-технічної революції; глобальний феномен урбанізації, який змушує жителів великих міст шукати відпочинку в інших країнах; швидкий розвиток автомобілізації та авіаційного транспорту, ріст якості та рівня життя населення; швидкий ріст культури, що посилює пізнавальні потреби людей. У 1994 р. число міжнародних туристів склало 528 млн. осіб проти 160 млн. 1970 p. Доходи від туризму зросли до 300 млрд. доларів. Це більш як 7% обсягу всього світового експорту і приблизно 30% світового експорту послуг. Туризм прямо чи опосередковано забезпечує роботою понад 200 млн. осіб. До індустрії туризму належать: підприємства, що надають послуги з розміщення туристів (готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати і т. ін.); туристичні фірми; транспортні організації з перевезення туристів; інформаційні та рекламні служби; органи управління туризмом; підприємства з виробництва товарів туристичного сервісу; підприємства роздрібненої торгівлі; видання туристичної літератури.
Спеціалісти в галузі туризму вирізняють чотири його головні види: 1) рекреаційний, або оздоровчий туризм, що застосовується для відпочинку й лікування; 2) екскурсійний туризм, що поєднує відпочинок із пізнавальними інтересами; 3) науковий туризм (6— 7% від загального числа туристів); 4) діловий туризм (12—13%). До особливих різновидностей туризму відносять релігійне паломництво. За видами транспорту міжнародний туризм підрозділяється на автомобільний, авіаційний, залізничний, морський, річковий. Але переважна частина туристів користується автомобілями й літаками. Морський і річковий транспорт тепер обслуговують в основному круїзні маршрути.
Найбільше іноземних туристів (65%) залучає Європа. Це, насамперед, самі європейці, а також туристи із США і Канади. Друге і третє місця (12—13%) належать Північній Америці та Азії. В Північній Америці, як і в Європі, 3/4 туристів складають самі американці. Приблизно 10% туристів залучають Латинська Америка, Африка і Австралія. Ці пропорції між регіонами в цілому залишаються досить стабільними. А втім, частка Європи починає поступово знижуватися, тоді як частка Північної Америки, Азії, решти регіонів зростає.
