Мови світу — мови народів, що населяють (і що населяли раніше) земну кулю. Загальне число від 2,5 до 5 тис. (точну цифру встановити неможливо, оскільки відмінності між різними мовами і діалектами однієї мови умовні). У переважній більшості випадків назви народу і мови збігаються. Є, однак, випадки, коли декілька народів розмовляють однією і тією ж мовою. Так, англійською (з невеликими місцевими відмінностями) розмовляють англійці, американці США, австралійці, новозеландці, англоканадці і деякі інші. Іспанська мова є рідною не тільки для іспанців, але і для більшої частини народів Латинської Америки. Німецькою мовою розмовляють німці, австрійці і германо-швейцарці. Як правило, кожний народ говорить однією мовою (іноді діалектні відмінності настільки великі, що спілкування між окремими групами народу без знання загальноприйнятої літературної мови виявляється неможливим). Однак усе більше поширюються випадки двомовності, коли окремі частини народу або навіть цілі народи користуються у побуті двома мовами. Двомовність зазвичай має місце в багатонаціональних країнах, де національні меншини, крім рідної, користуються також мовою найбільш численної або пануючої нації. Двомовність характерна і для країн масового осідання імігрантів.
Кількість людей, що розмовляють окремими мовами, не завжди збігається з чисельністю народів, для яких ці мови є рідними. Особливо це стосується мов великих народів, які служать мовами міжнаціонального спілкування. До найбільш поширених мов світу належать (кількість розмовляючих, початок 1990-х pp., млн людей): китайська (1200), англійська (450), хінді і урду (350), іспанська (300), російська (240), бенгальська, індонезійська і арабська (по 180), португальська (170), японська (123), німецька (100), французька (100). На цих 12 мовах говорить майже 1/3 населення світу. Шість з цих мов (англійська, французька, російська, іспанська, арабська і китайська) є офіційними і робочими мовами ООН. Усі мови за родинними зв'язками об'єднуються в мовні сім'ї, кожна з яких включає групи близьких мов, що були в стародавні часи діалектами однієї мови або входили до одного мовного союзу. Найбільш великі з цих сімей: індоєвропейська (44,8 % всього населення світу), сіно-тибетська (22,6 %), нігеро-кордофанська (6,1 %), афразійська (5,6 %), австронезійська (4,9 %), дравідійська (3,9 %). Є і т. зв. ізольовані мови, що не входять до будь-яких сімей і груп (японська, корейська, айнська).
