Я помітив що в Україні навчається досить багато студентів з Нігерії і зацікавився цією країною. Виявляється Нігерія варта того, щоб познайомитися з нею поближче.
Ніге́рія або Федерати́вна Респу́бліка Ніге́рія — держава в Західній Африці. Країна має найбільше за чисельністю населення (206 млн осіб) (206 млн осіб) і найпотужнішу економіку на континенті, сьома за населенням на планеті. Площа Нігерії становить 923 768 км². Державна мова — англійська, офіційні — хауса, іґбо, йоруба.
Складається з 36 штатів та столичного округу. Найбільше місто — Лагос (8 млн), колишня столиця. Інші великі міста — Кано, Ібадан. Столиця — місто Абуджа. Найбільші етнічні групи: хауса, іґбо, йоруба. Найпоширеніші релігії — християнство та мусульманство мають приблизно рівні частки, також є незначна частка прихильників традиційних вірувань.
Нігерія здобула незалежність 1960 року (від Великобританії). Федеративна республіка президентського типу правління від 1963 року. Член ООН, Співдружності націй, Африканської Єдності, ОПЕК.
Із заходу межує з Беніном, з півночі з Нігером, на північному сході через обміліле озеро Чад межує з Чадом, на сході з Камеруном, з півдня омивається Гвінейською затокою Атлантичного океану. Найбільша річка — Нігер в честь якої Нігерія і отримала свою назву.
ІСТОРІЯ
На території сучасної Нігерії в різний час існували держави: Адамауа, Зарія, Абуджа, Сокото.
Стародавня історія
Найдавніші знахідки викопних решток, знайдені біля міста Акуре в штаті Ондо, свідчать, що перші люди на території сучасної Нігерії з'явилися щонайменше в 9-му тисячолітті до н. е. в палеоліті — так звана культура Іво Елеру. Найдавніші мікроліти та керамічні вироби датовані 4-м тисячоліттям до н. е. були виробленні скотарями саван, та в подальшому землеробськими культурами. На півдні держави скотарство та землеробство розповсюдилися впродовж 1-го тисячоліття до н. е.
Можливо на території Нігерії перехід від неоліту до залізної доби відбувся оминувши бронзову добу. Найдавніші залізні вироби знайдені в штаті Нігер датуються 2-м століттям до н. е., в часи розквіту культури Нок (900 р. до н. е. — 200 р. н. е.). Культура Нок залишила багато теракотових статуеток, після її зникнення її традиції простежуються в культурі народу йоруба.
До 1500 року
Королівства Сахелю
Сахель — це саванний край, перехідна зона між пісками Сахари на півночі та лісами на півдні. Середньовічні королівства, що виникали в Сахелі вибудовували свій добробут на транс-Сахарській торгівлі. Основною військовою потугою королівств була кіннота, яка була незамінною в умовах саван, проте була слабкою в умовах лісів півдня.
Імперія Канем-Борну
Імперія Канем, що виникла на північ від озера Чад у VIII столітті, швидко розповсюдила свій вплив і на територію штату Борно (північний захід Нігерії). Як і більшість королівств Сахелю королівство Канем вело транс-Сахарську торгівлю. Зокрема з півночі на південь продавалися сіль, намиста, тканини, мечі, коней та товари з Середземного моря, у зворотному напрямку — слонову кістку та рабів. У 1068 році іслам став офіційним в імперії.
Імперія Канем проіснувала до 1380 року, в подальшому її спадкоємицею була імперія Борну, яка постала 1385 року, зі столицею в місті Нґазарґаму (штат Йобе). У Борну сформувався як державна нація етнос Канурі. Імперія Борну проіснувала до 1893 року. Через спільну династичну традицію часто Канем-Борну розглядають як єдину державу.
Міста-держави Хауса
Королівства народу Хауса існували у формі держав-міст, найбільші з них: Кано та Кацина, інші значні міста: Гобір, Бірам, Заріа, Даура, Кеббі, Замфара. Королівства постали в IX столітті на захід від Канем-Борну та на південь від Малі. Період розквіту припадає на XV століття, коли велася інтенсивна транс-Сахарська торгівля. Держави існували незалежно, часто ворогували, на деякий час були данниками Канем-Борну. Станом на XVI століття іслам був основною релігією.
У перших роках XIX століття Усман дан Фодіо завоював королівства Хауса в рамках джихаду Фулані та заснував халіфат Сокото.
Імперія Сонгай
Північний схід Нігерії був під владою імперії Сонгай, яка виникла в IX столітті у середній течії річки Нігер. У XI столітті прийняла іслам. У XVII столітті припинила існування внаслідок навали військ султану Марокко.
Прибережні королівства
Королівство Нрі
Королівство Нрі народу Ігбо постало 948 року на південному заході сучасної Нігерії. 1911 стало частиною Британської імперії.
Міста-держави народу йоруба
Місто-держава народу йоруба — Іфе стало відомим у XII столітті та вважається прабатьківщиною народу. За переказами вихідці з Іфе заснували імперію Беніні (на сході від Іфе) та імперію Ойо (на заході).
Імперія Беніні народів йоруба та едо розрослася від міста названого в подальшому Бенін-Сіті. Імперія проіснувала з 1440 року до 1897 року.
Імперія Ойо постала до XIV століття. Найбільшого розквіту досягла з середини XVI століття. 1682 року завоювала королівство Дагомея, та стала однією з найбільших держав доколоніальної Західної Африки. Імперія володіла територіями нинішніх південного заходу Нігерії та півдня Беніну.
Контакти з європейцями
У 1472 році на узбережжі Нігерії з'явилися португальці, а в 1553-му і англійці. Тривалий час ці контакти були тільки торговими. Європейці торгували з прибережними королівствами, найбільше з імперією Беніні, яка була в зеніті свого розквіту. Спершу португальці в Беніні головно купували перець, проте згодом акценти змістилися на рабів.
Работоргівля призвела до утворення міст-держав в дельті Нігеру та на південному сході Нігерії, до того там були лише рибальські селища споріднених народів іджо, ефік та ібібіо. Найбільші міста — Бонні, Калабар і Окрика. Міста народу ефік об'єдналися в союз — Старий Калабарі.
Новітня історія
Нігерія отримала незалежність від Англії в межах Співдружності в 1960 році; республікою стала в 1963. Після військового перевороту 1966 відбувся контрпереворот і загибель багатьох людей етносу ігбо на півночі. Конфлікт навколо нафти призвів до оголошення незалежної держави Біафра і громадянської війни 1966—1970 років, під час якої відбулася серія політичних переворотів і контрпереворотів. У 1989 з'явилися дві нові партії. Дев'ять нових штатів було створено до 1991, загальна кількість досягла 30. У 1993 році за результатами виборів 1992 президентом став Ібрагім Бабангіда, але пізніше вибори визнали недійсними. У 1993 генерал Сані Абача став прем'єр-міністром, відновив військове правління і розпустив політичні партії.
До часу проголошення незалежності 1 жовтня 1960 Нігерія була федерацією, що складалася з колишньої федеральної столиці Лагоса і трьох великих, в значній мірі автономних адміністративних областей: Північної, Західної і Східної. У 1963 з території Західної Нігерії була виділена четверта область — Середньозахідна. Відносно Нігерії затвердилися поняття Північ і Південь, Східна і Західна Нігерія, а також Лагос.
Громадянська війна 1967—1970 років
Політичні партії країни перебували під забороною в періоди 1966—1978, 1984—1989 і 1993—1998 років. У 1975 році Говона був повалений групою офіцерів під керівництвом Муртали Мухаммеда, який був відомий своїм нетерпимим ставленням до корупції і недисциплінованості, вважається, що оприлюднена і розпочата ним програма боротьби з цими явищами в суспільстві могла б увінчатися гідними результатами, проте сам Мухаммед був убитий в лютому 1976 року при черговій, цього разу невдалій, спробі перевороту, яку організував підполковник Б. С. Дімка. Змінив його Олусегун Обасанджо. Він передав, як і передбачалося спочатку, владу цивільному уряду, який очолив Шеху Шагарі, обраний на цей пост за дуже сумнівних обставин.
У 1979 році була прийнята нова конституція, що поклала початок «другої республіки».
У 1983 році адміністрацію Шагарі, що пов'язла у корупції і деспотизмі, змістила нова група військових, які керували країною потім практично без перерви півтора десятиліття. У 1993 році були проведені вибори, проте переміг на них Мошуду Абіоле, етнічний йоруба, військові, в основному представники північних етносів, владу передати відмовилися.
«Четверта республіка»
1998 року, в період підготовки висунення військового диктатора країни Сані Абача в президенти, Абача помер, а змінив його Абдусалам Абубакар, який усе ж передав владу цивільним. Президентські вибори виграв генерал у відставці, представник християнської громади Олусегун Обасанджо. Було досягнуто міжконфесійного консенсусу, згідно з яким на посту президента повинні змінювати один одного представники мусульманської і християнської общини. Обасанджо пробув на своїй посаді два терміни, і намагався шляхом різних маніпуляцій домогтися внесення змін до конституції, щоб балотуватися на третій термін, але у цьому він не досягнув успіху. Проте новим президентом 2007 року було обрано його ставленика — мусульманина Умару Яр-Адуа.
2003 року стався спалах заворушень у штаті Плато.
2006 року в Нігерії мали місце акти міжобщинного насильства між мусульманами хауса і християнами. Впродовж лютого в сутичках загинуло понад сто осіб. У вересні міжрелігійні зіткнення відбувались у штаті Джигава.
У листопаді 2008 року в місті Джос знову спалахнули заворушення між мусульманами і християнами, жертвами яких стали близько 300 осіб. Приводом для заворушень стала перемога на місцевих виборах мусульманської партії, що представляє інтереси народу хауса.
13 січня 2010 року федеральний суд Нігерії передав віце-президентові країни Джонатану Гудлаку повноваження президента, оскільки раніше обраний президент Умару Яр-Адуа проходив тривалий курс лікування в Саудівської Аравії. 9 лютого 2010 року Сенат Нігерії підтвердив передання повноважень.
У березні 2010 року Джонатан розпустив кабінет міністрів, який дістався йому від попереднього президента і приступив до призначення нових міністрів, чим спричинив невдоволення серед прихильників Умару Яр-Адуа.
У березні 2010 року в результаті кривавих зіткнень між християнами і мусульманами в провінції Плато (Plateau) загинуло більш ніж 500 чоловік.
5 травня 2010 року президент Умару Яр-Адуа помер у віці 58 років у себе на віллі в столиці Нігерії, куди він повернувся в лютому після курсу лікування за кордоном.
6 травня 2010 Гудлак Джонатан склав присягу як новий президент Нігерії. Він залишався на своєму посту до закінчення терміну свого померлого попередника. 16 квітня 2011 року в Нігерії відбулися президентські вибори, перемогу на яких отримав чинний президент Джонатан.
Розділ сайту: