Пасха Христова - Великдень

     О, як чудодійні ці слова! Коли ми їх вимовляємо або чуємо, в наших серцях спалахують вогні святої радості про Господа Ісуса Христа Воскреслого. І де б вони не виголошувалися, де б ці слова не лунали, де б не чулися, - усюди вони викликають тріпотіння в кожному серці і від них все яскравіше спалахує полум’я віри в душі кожного прославляючого Воскреслого Господа.

     «Христос Воскрес!» - Ми говоримо з відчуттям духовного захоплення; їх хочеться вимовляти без кінця, слухаючи у відповідь інші два святих слова: «Воістину Воскрес!"

Христос воскрес! - І для всього всесвіту почалася дійсна весна, світлий, радісний ранок нового життя. Воскресіння Господа Ісуса - перша дійсна перемога життя над смертю.

Подія Воскресіння Христова - найбільше християнське свято. Це є Свято свят і Торжество з торжеств, знамення перемоги над гріхом і смертю і початок буття світу, спокутуваного і освяченого Господом Ісусом Христом. Свято це називається ще Великоднем, тобто днем, в який здійснився наш перехід від смерті - до життя і від землі - до Неба.

     Ось як це було:

Після суботи, вночі, на третій день після Своїх страждань і смерті, Господь Ісус Христос силою Свого Божества ожив, тобто воскрес із мертвих. Тіло Його, людське, перетворилося. Він вийшов з гробу, не відваливши каменя, не порушивши синедріонової печатки, і невидимий для варти. З цієї миті воїни, самі не знаючи того, охороняли порожню труну.

     Раптом зчинився землетрус; з небес зійшов Ангел Господній. Він, приступивши, відвалив камінь від дверей труни Господня і сів на ньому. Вид його був як блискавка, а шати його були білі, як сніг. Воїни, що стояли на варті у труни, прийшли в трепет і стали, як мертві, а потім, прокинувшись від страху, розбіглися.

     Цього дня (перший день тижня), як тільки кінчився суботній спокій, вельми рано, удосвіта, Марія Магдалина, Марія Якова, Івана, Саломія і інші жінки, узявши приготоване запашне миро, пішли до гробу Ісуса Христа, щоб помазати тіло Його, тому що вони не встигли цього зробити при похованні. Вони ще не знали, що до труни Христової приставлена варта і вхід в печеру запечатаний. Тому вони не чекали кого-небудь там зустріти і говорили між собою: «Хто відвалить нам каменя від могильних дверей?» Камінь же був дуже великий.

     Марія Магдалина, випередивши решту жінок-мироносиць, перша прийшла до труни. Ще не світало, було темно. Марія, побачивши, що камінь відвалений від труни, відразу ж побігла до Петра і Іоанна і говорить: «Понесли Господа з гробу, і ми не знаємо, де поклали Його". Почувши такі слова, Петро і Іоанн негайно побігли до труни. Марія Магдалина пішла за ними.

У цей час підійшли до труни решта жінок, що йшли з Марією Магдалиною. Вони побачили, що камінь відвалений від гробу. І коли зупинилися, раптом побачили ангела, що сидить на камені. Ангел, звертаючись до них, сказав: «Не бійтеся, бо знаю, що ви шукаєте Ісуса розп’ятого. Нема Його тут, Він воскрес, як сказав ще будучи з вами. Підіть, подивіться на місце, де лежав Господь. А потім йдіть і скажіть Його учням, що Він воскрес із мертвих ».

     Вони увійшли всередину труни (печери) і не знайшли тіла Господа Ісуса Христа. Але, поглянувши, побачили Ангела в білому одязі, що сидить праворуч від місця, де був покладений Господь; їх охопив жах.

Ангел же говорить їм: «Не лякайтесь; Ісуса шукаєте Назарянина розп’ятого. Він воскрес. Його немає тут. Ось місце, де Його поховали. Але йдіть, скажіть учням, що Він зустріне вас в Галілеї, там Його ви побачите, як Він сказав вам ».

     Коли ж жінки стояли в подиві, раптом знову перед ними з’явилися два Анголи до блискучих шатах. Жінки в страху схилили обличчя свої до землі.

Ангели сказали їм: «Що ви шукаєте Живого між мертвими? Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли був ще в Галілеї, кажучи, що Сину Людському треба бути відданому до рук грішних людей, і розп’ятому бути, і в третій день воскреснути ».

     Пасхальна служба починається опівночі з суботи на неділю; вся вона сповнена духовної радості і тріумфу. Вся вона - урочистий гімн Світлого Христового Воскресіння, примиренню Бога і людини, перемозі життя над смертю.

    Свято Великодня щороку відбувається в різні числа місяця і час його святкування «переходить» по своїй даті, але завжди випадає на недільний день. Днем святкування Великодня вважається перший недільний день після першого весняного повного місяця (але при цьому християнське свято відзначається на тиждень пізніше єврейського). Усі свята, пов’язані календарно з Великоднем (а це Вербна Неділя, Великдень, Вознесіння і Трійця) теж міняють свою дату і називаються перехідними або рухомими. Інші свята (Різдво Христове, Хрещення, Стрітення тощо) мають постійну дату і називаються неперехідні або нерухомими.

 

Як святкувати Пасху?

     До святкування Пасхи потрібно готуватися заздалегідь. Церква готує віруючих до найголовнішого свята семитижневим постом - часом покаяння і духовного очищення. Пасхальну радість неможливо пережити у всій повноті, не постившись, хоч би і не так строго, як наказують чернечі правила. Якщо ви пробували постити перед Великоднем, то самі можете підтвердити це.

     Святкування Великодня починається з участі в пасхальному богослужінні. Воно  особливе, таке, що відрізняється від звичайних церковних служб, дуже «легке» і радісне. У православних храмах, як правило, пасхальна служба починається рівно опівночі, але краще прийти в храм заздалегідь, щоб не опинитися за його порогом - більшість церков в пасхальну ніч переповнені.

     На пасхальній Літургії віруючі прагнуть причаститися Тіла і Крові Христових (у сучасній практиці, особливо великих міських приходів, православні приступають до Св. Причастя впродовж Великого Посту і Страсної Седмиці - прим.ред.). А після того, як закінчиться служба, віруючі «христосуються» - вітають один одного поцілунками і словами «Христос воскрес!»

     Прийшовши додому, а іноді прямо біля храму, влаштовують пасхальну трапезу.

     Протягом пасхального тижня у всіх церквах, як правило, дозволяється будь-якому охочому дзвонити в дзвони.
Святкування Великодня про­до­вжується сорок днів - рівно стільки, скільки Христос був зі Своїми учнями після Воскресіння. На сороко­вий день Іісус Христос піднісся до Бога Отця. Протя­гом сорока днів Великодня, а осо­бли­во на першому тижні - найуро­чистіше - ходять один до одного в гості, дарують фарбовані яйця і паски, грають пасхальні ігри.

За матеріалами сайту paskha.ru