Яка зараз температура повітря, сила вітру, кількість опадів, показники атмосферного тиску та ще багато іншого цікавлять нас не менше, аніж найближча зарплата, власне самопочуття, розпродаж в улюбленому магазині, рецепт хрумких солоних огірків, реальність позаземної цивілізації, одним словом, все, з чого складається людське життя.
Одразу скажу, що секрет температури повітря чи кількості опадів розкривають метеоспостерігачі, ці справжні герої, які за символічну плату і за будь-якої погоди дають нам змогу пізнати стан атмосфери на метеостанціях. Але як з'явилися ці «секретні» острови метеорології, коли в Україні виникла мережа метеостанцій і хто ж був піонером, тобто, натхненником і першовідкривачем цих життєво важливих об'єктів, без яких не уявляється життя сучасного людства?..
10 лютого 1773 року в селі Кручик на Слобожанщині народився Василь Назарович Каразін, український вчений, винахідник, громадський діяч.
Василь Назарович був нащадком стародавнього дворянського роду, який мав герб ще з 1627 року. Засновником роду вважається Григорій Караджи (прадід) - архієпископ міста Софія. Дід, Олександр Григорович, переїхав до Росії за часів Павла 1 і саме тоді його прізвище було записане російською формою - Каразін.
Василь Назарович Каразін - засновник першого в Східній Україні Харківського університету, спостережливий історик, археограф, невтомний краєзнавець, редактор і видавець, хімік-фармацевт - автор багатьох ефективних ліків, в тому числі від холери.
У лютому 1806 р. Василь Назарович представив на розгляд Ради Московського університету власний «винокуренний снаряд». Якість перегонки в цьому оригінальному апараті з міді та дерева була дивовижною. Чистий спирт Василь Назарович отримував навіть з полуниць.
І головне! Саме ця людина створила першу в Україні метеорологічну станцію і ця метеостанція самого Каразіна в Кручиках вже тоді приносила неабияку користь.
У березні 1810 року вчений виступив у Московському товаристві природознавства із доповіддю про метеорологію.
Це була одна з новітніх наук, яку він вперше запропонував вивчати в Харківському університеті. Цей задум було реалізовано лише після смерті Каразіна.
А у 1810 році він стверджував: «Я впевнений, ми можемо наблизитися до теорії, котра дасть можливість передбачити погоду на дану пору року і на дане місце на цілий рік вперед».
Понад З0 років марно клопотався дослідник про створення в тодішній Росії першої в світі мережі метеорологічних обсерваторій, пропонуючи використати повітові училища та їх викладачів фізики.
Варто сказати про ще одне велике захоплення Каразіна - ліси.
З болем зазначав він про погіршення клімату, пояснюючи це варварським знищенням лісів, вирубками дерев.
Ще цікавий факт!
Василь Назарович звертався до всесильних чиновників та до Академії наук з доповіддю «Про можливості використання електричної сили верхніх шарів атмосфери до потреб людини», проте отримав цікаву відповідь: «Росії багато електроенергії не потрібно, а мрії для науки шкідливі».
Майже через 130 років каразінська ідея почне активно розроблятися вченими багатьох країн. Сьогодні проблема отримання електрики за допомогою супутників і сонячних батарей, її транспортування на землю втілюється в реальні розрахунки.
Василь Назарович Каразін народився 10 лютого і доречно цими днями згадати про таку чудову людину-вченого і подякувати йому хоча б зараз за його розум, мудрість, любов до своєї землі, прагнення до високих мрій, їхні здійснення і чудовий приклад служіння людям.
