Метеоролог - це професія за покликанням.

Професія метеоролога належить до відносно рідкісних, не масових і якоюсь мірою романтичних професій: метеорологи - неодмінні учасники різних експедицій, вони зимують на полярних станціях, працюють у малонаселених районах, на високогірних плато і перевалах, на бортах океанічних кораблів, на аеродромах, літають на літаках і аеростатах тощо. Все це так, справді метеорологи всюдисущі, їм доводиться бувати в таких місцях, куди люди інших професій не можуть сподіватися попасти ні за жодних обставин. Але все таки не це є головною відмінною рисою роботи метеоролога, яка далеко не завжди така романтична, як це може здатися з першого погляду, і практично завжди потребує пунктуальності, заповзятості і наполегливості у виконанні буденних, повсякденних обов'язків. Основна вимога до роботи метеоролога будь-якої кваліфікації - об'єктивність. Об'єктивність при виконанні спостережень, значна частина яких виробляється візуально і результати яких документуються лише одним метеонаглядачем і не можуть бути ні перевірені, ні виправлені, якщо буде допущена неточність або помилка. Об'єктивність при обробці результатів спостережень, точність їх запису цифрами міжнародного кодування, що робить їх доступними всьому світу. Об'єктивність аналізу всієї суми даних спостережень, зведення до мінімуму суб'єктивності в їх оцінці - в цьому задаток успішності всіх видів забезпечення споживачів метеорологічною інформацією, у тому числі й успішності прогнозів погоди, що складаються на основі цього аналізу. Друга особливість роботи метеоролога - постійна увага до об'єкта спостережень, вивчення і аналізу, неможливість відвернути увагу, хоч би на якийсь час зайнятися іншою справою.
Метеоролог за роботою - наглядач за погодою, він на вахті, яку не можна залишити ні на хвилину. Він зобов'язаний стежити за всіма змінами погоди, наскільки б незначними вони не були, фіксувати усі ці зміни і враховувати. Метеоролог стежить за небом постійно, навіть не будучи на роботі. Де б він не перебував і що б не робив, він в думках оцінює все те, що відбувається в атмосфері на його очах. Разом з тим немає професії, більшою мірою інтернаціональної, ніж професія метеоролога. Сама ідея виконання спостережень за погодою, збору, обробки і поширення метеорологічної інформації передбачає міжнародну співпрацю, без якої вона нездійсненна. Справді: явища погоди розвиваються над земною поверхнею, незважаючи на державні кордони; обмін метеорологічною інформацією необхідний в масштабах всієї земної кулі, і він можливий лише за наявності загальнодоступного всім метеоспеціалістам міжнародної мови, якою є цифрові коди та стандартні символи; результати спостережень за погодою і всіх метеорологічних вимірів мають бути порівняні і співставлені між собою, що потребує єдиної для усього світу системи заходів, єдиної методики здійснення спостережень, стандартизації приладів, дотримання точності і термінології вимірів метеорологічних величин.
Метеорологи - люди із спеціальною освітою. Серед них є метеоспостерігачі, оператори метеорологічних радіолокаторів, техніки, інженери і науковці. У метеорологічній службі разом з метеорологами працюють люди й інших спеціальностей - радіотехніки, зв'язківці, механіки, телеметристи, електронники, програмісти і оператори ЕОМ і багато інших. Без їхньої допомоги не можна собі уявити роботу метеорологів, що стоять сьогодні на варті погоди.
Які спеціальності та спеціалізації є в метеорології?
Є три основні спеціальності, за якими готують кадри метеорологів: власне метеорологічна, кліматологічна і агрометеорологічна. Всередині метеорологічної спеціальності є кілька спеціалізацій: синоптика, аерологія, морська метеорологія, авіаційна метеорологія, радіометеорологія, метеорологічне приладобудування і попереднє вичислення погоди (вирішення завдань прогнозування чисельними методами за допомогою ЕОМ)..
Синоптики займаються складанням прогнозів погоди, аерологи - вивченням стану атмосфери на висотах, морські метеорологи - забезпеченням метеорологічною інформацією морського транспорту, авіаційні метеорологи - повітряного транспорту. Радіометеорологи розробляють питання використання різних радіотехнічних засобів для дослідження атмосфери.
Останніми роками намітилася тенденція до розвитку ще однієї спеціалізації - супутникової метеорології, що диктується безперервно зростаючою потребою використання інформації метеорологічних супутників для потреб народного господарства.