Особливості підстильної поверхні України

Площа території України складає біля 604 тис. кв. км.
Україна розташовується на південно-західній околиці Російської рівнини,
в межах якої розташовано декілька височин і низовин, що зумовлюють велику
неоднорідність земної поверхні. На заході країна обмежена Карпатськими
горами, на півдні – Кримськими.
Північну частину України займає Поліська низовина, висота якої
коливається від 130 м на північному сході до 220-250 м на південному заході і
півдні. На крайньому північному сході України розташовуються відроги
Середньоруської височини з максимальними висотами 200-240 м.
Південно-східні райони України займає Донецький кряж і Приазовська
піднесеність. Найвища точка Донецького кряжа – гора Могила-Мечетна,
висотою 369 м. Поверхня кряжа дуже нерівна, сильно розчленована балками і
долинами рік. Аналогічний рельєф має Приазовська піднесеність, розташована
південніше, і що має максимальну висоту 327 м (гора Могила-Бельмак).
Центральну і західну частину правобережжя займають Придніпровська і
Волинсько-Подольска піднесеність. Придніпровська піднесеність, розташована
на захід від долини Дніпра, має висоту від 200-285 м до 345 м на північному
заході. На заході, між долинами Дністра і Південного Бугу, розташовується
обширне Подольське плато. Найбільшої висоти плато досягає в районі гори
Камула (473 м) на південний схід від Львова. На захід і південний захід
Волинсько-Подольске  плато  швидко  підвищується  і  переходить  в
Прикарпатську піднесеність і в Карпати. У межах України розташовуються
тільки Східні Карпати, що тягнуться з північного заходу на південний схід.
Карпати складаються з чотирьох основних хребтів, які розділені поперечними
річковими долинами на окремі гірські масиви. Їх висоти збільшуються до
південного сходу з максимальною точкою – гора Говерла, 2061 м.
Південні райони України зайняті Причорноморською і Приазовською
низовинами. Через Перекопський перешийок вони сполучаються з Північно-
Кримською рівниною. Найбільшої висоти Причорноморська і Приазовська
низовини досягають на півночі (160 м), а поблизу моря висота місцями меншає
до 2 м над рівнем моря.
На півдні Кримського півострова розташовані Кримські гори. Вони
складаються з трьох паралельних гряд. Головна гряда – південна, - найбільш
висока, з максимумом 1543 м (гора Роман-Кош). Головна гряда круто
обривається до моря, утворюючи вузьку смугу Південного берега Криму (ПБК)
шириною до 2-8 км. Друга, середня гряда розташована північніше, її середня
висота 450-500 м. Третя, північна гряда сама низька, її висоти до 300 м.
Подовжні пониження між грядами зайняті річковими долинами. Південні схили
всіх гряд круті, обривчасті, північні – пологі.
Південні райони України омиваються водами Чорного і Азовського
морів.
Площа Чорного моря складає більше за 408 тис. кв. км., середня глибина
1282 м, максимальна – 2243 м. Температура поверхні води влітку в середньому
досягає 23 0 , взимку 6-8 0 . Чорне море цілком не замерзає, в окремі суворі зими
замерзає Одеська затока, натуральная черепица одесса.
Азовське море являє собою мілководну затоку Чорного моря, його площа
складає 37.6 тис.кв. км. Середня глибина становить 8.4 м, максимальна – 14.5
м. Температура поверхні води влітку досягає 27-30 0 . Море замерзає зимою на 2-
4 місяця.
Чорне і Азовське моря впливають на кліматичні умови південних,
прибережних районів України. Вплив Чорного моря розповсюджується вглиб
території на 140-280 км, Азовського моря – на 90-120 км.
Радіаційний режим в прибережних районах в значній мірі визначається
бризовою циркуляцією. У теплий період року, коли бризи досягають
найбільшої  інтенсивності,  на  побережжі  збільшується  повторюваність
безхмарних днів і зростають величини сумарної сонячної радіації.
У зимовий час моря сприяють підвищенню температури в прилеглих
районах суші. У зв'язку з підвищеною відносною вологістю повітря і більш
низькими температурами на побережжі Чорного моря різко знижується число
днів з суховіями. Чорне і Азовське моря значно пом’ягчують континентальність
клімату Кримського півострова, особливо його південної частини, де клімат
наближається до середземноморського.
Більшість рік України відноситься до басейнів Чорного і Азовського
морів. Сама густа мережа рік в Прикарпатті і Поліссі. На півдні республіки, в
приморській смузі деякі райони абсолютно позбавлені рік.
Ріки України відносяться до двох основних типів – рівнинного і
гірського. Основні рівнинні ріки – Дніпро і його притоки, середня частина
Дністра, Північний Донець, ріки Приазов'я. До гірських рік відносяться ріки
Карпат – Дністер, Тісса, Прут; і Криму – Чорна, Альма, Бельбек і інш.