Чому зникає озеро Туз?
Майже в центрі півострова Мала Азія знаходиться озеро Туз, яке колись було другим за площею і об'ємом води в Туреччині. Зараз його площа коливається в межах 1-2 тисячі км². Солоність води становить понад 300‰, і ця особливість озера відображена у його назві: «Tuz Gölü» у перекладі турецької мови означає «солоне озеро». Займаючи тектонічну депресію на центральному плато, Туз живиться двома струмками, а також ґрунтовими та поверхневими водами, але не має стоку. У місцях впадання струмків утворилися солонуваті болота. Більшу частину року озеро дуже мілке – до 0,4 метрів глибиною. Взимку частина солі розчиняється у прісній воді, яка потрапляє в озеро з атмосферними опадами та поверхневим стоком, а до серпня воно пересихає, оголюючи 30-сантиметровий шар солі. Це дозволило Туреччині створити три соляні шахти, що виробляють 63% солі, що споживається в цій країні.
З року в рік води в озері стає все менше: це пов'язано з більш частими та інтенсивними посухами. Середземноморський басейн зазнає найбільшого впливу через зміни клімату. Температура тут зростає швидше, ніж у всьому світі: на 1,5°C порівняно із загальносвітовим показником на рівні 1,1°C.
Фахівці із Егейського університету Туреччини вирішили детально вивчити зміни, що відбулися із озером за останні десятиліття. Використовуючи знімки, зроблені супутниками Landsat з 1985 по 2016 роки, вони класифікували різні типи поверхні: воду (синій колір), сіль (зелений) та болота (світло-коричневий). Це дозволило виявити невтішну динаміку. До 2000 року Туз був досить повноводним: за період з 1985 року вода навіть у найспекотніший місяць (серпень) займала понад 20% площі. Винятком стали 1992 і 1994 роки: вони видалися особливо посушливими, але тоді води вистачало, щоб покрити близько 16% поверхні. А в найбільш вологі роки (1988 та 1996) цей показник становив 93% та 58% відповідно. Постійна наявність води у південно-західній та західній частинах озера приваблювала фламінго, які тут харчувалися та розмножувалися. Різкі зміни почали відбуватися з озером після 2000 року: протягом наступних 16 років вода покривала менше 20% площі, при цьому у 2008 та 2016 роках озеро повністю пересихало, і з того часу так і не змогло набрати свої колишні розміри. Наступна сильна посуха 2019 року вкотре скоротила водні запаси, а в липні 2021 року Туз практично повністю втратив воду, і це призвело до масової загибелі птахів.
Вчені намагаються зрозуміти, чому після 2000 року озеро стало настільки чутливим до посухи: до цього часу воно навіть у посушливий час мало хоча б невеликий об'єм води. Автори дослідження не виключають, що це може бути пов'язано із надмірним використанням ресурсів підземних та поверхневих вод, що живлять озеро. Так, деякі водні потоки перенаправлені для зрошення, а інші були перекриті греблею. Коли під час сильної посухи поверхневих вод стає менше, люди використовують ґрунтові джерела.
Підбиваючи підсумки своєї роботи, вчені вважають, що «майбутнє біля озера є досить невизначеним». Немає жодних підстав сподіватися, що обсяг води досягне рівнів 1988 року. На тлі зміни клімату експлуатація водних ресурсів лише зростає, а саме озеро Туз чекає доля Аральського моря, і перед екологами, і владою Туреччини постане нова проблема, аналогічна як і в Середній Азії - солончаки, які будуть завдавати значної шкоди місцевій фауні та флорі.
