Папуа — Нова Гвінея — незалежна держава в рамках Співдружності націй. Глава держави — королева Великобританії, представлена генерал-губернатором. Законодавчий орган — однопалатний парламент. Основні політичні партії: Пангу паті, Народно-демократичний рух, Народно-прогресивна партія та інші. Колонізацію острова Нова Гвінея в першій третині XIX ст. почали Нідерланди, Німеччина і Великобританія. З утворенням Австралійського Союзу (1901) Великобританія передала свої володіння (Папуа) під контроль Австралії. Після Першої світової війни (1914—1918) перейшла під контроль Австралії і німецька частина колоній (Нова Гвінея). У 1945 р. Австралія отримала мандат ООН на управління Новою Гвінеєю, яка в 1949 р. була об'єднана з колонією Папуа. Одночасно була створена Законодавча рада як дорадчий орган при колоніальній адміністрації. Так почався рух країни до отримання самоврядування (1973), а потім і незалежності (1975). Християнство сповідають бл. 2/3 населення (22 % — католики, інші — протестанти: лютерани, пресвітеріани та інші). Бл. 1/3 населення дотримуються традиційних вірувань.
Країна володіє багатими природними ресурсами. З розвіданих корисних копалин найбільш важливі мідь, золото, срібло, нікель, кобальт, нафта і природний газ. Річкова мережа досить розвинена (майже 11 тис. км). Найдовша річка Флай (1200 км). Ґрунти, збагачені вулканічним попелом, надзвичайно родючі і різноманітні: тут 13 видів тропічного лісу, по 5 — пальмових лісів і болотистих чагарників, 3 види мангрових лісів. Велика частина поверхні островів — це гірські системи висотою до 4000 м над рівнем моря. Найвища гора — Вільгельм (4509 м). Між горами лежать рівнини, найбільша — Гвінейська. Є вулкани, у тому числі діючі, а також гейзери, грязьові кратери, гарячі джерела. Часто бувають землетруси. Більшість островів архіпелагів Луїзіада і Д'Антркасто — вулканічного походження і являють собою піки підводних гірських хребтів. У країні — найбільша у світі кількість видів орхідей. Поширені сумчасті — деревний кенгуру (воллабі), сумчасті борсуки і летючі собаки. Водяться єхидни, крокодили, черепахи, змії. Понад 1400 видів риб. Бл. 650 видів птахів, втому числі ендемічних.
Клімат тропічний і субтропічний. Сезон дощів з грудня по березень. На рівнинах річна середньодобова температура від 21 до 32 °С. Опадів — понад 2000 мм на рік. Через переважання гористої, нерівної поверхні площі земель для обробки обмежені (всього 5 % території країни), зате лісові масиви вельми значні (ліси займають 78 % території). 200-мильна економічна зона багата рибою (15% світових запасів тунця). Значні гідроенергетичні ресурси. Економіка країни залишається відсталою. Папуа — Нова Гвінея не може обійтися без фінансової допомоги з боку Австралії і міжнародних організацій. ВВП на душу населення складає менше за 1200 доларів США. Провідну роль в економіці відіграють лісорозробки і гірничодобувна промисловість, продукція яких становить основну частину експорту. Головні гірничорудні галузі — видобуток міді, заліза, нікелю, свинцю, марганцю, бурого вугілля, золота, срібла і нафти. Особливо багато міді добувається на о. Бугенвіль. Основна її частина експортується в Японію. Головні сільськогосподарські культури — кокосова пальма (країна займає провідне місце у світі з виробництва копри — понад 110 тис. т на рік), кава, какао-боби, чай, рис, сорго. Обробляють також каучуконоси і банани. Розвинене рибальство. Розводять практично всі основні види домашніх тварин. Найбільший розвиток отримало свинарство. Приблизно 80 % самостійного населення зайняте в сільському господарстві і супровідних галузях (у тому числі 65 % ведуть натуральне господарство), 10 % — в промисловості, інші — в держсекторі. 3 21 тис. км автомобільних доріг менше за 1000 км мають асфальтобетонне покриття.
Розвинений повітряний транспорт: у країні понад 500 аеропортів місцевого значення. Є невеликий морський флот. Бл. 78 % населення складають папуаси, 20 % — різні племена меланезійців. У країні проживають також китайці, філіппінці, індійці, австрало-європейці. Офіційною англійською мовою розмовляють 1 —2 % населення. Широко поширені піджин (спотворена англійська — англо-китайський діалект) і хірі-моту (в Папуа). Вважається, що аборигенне населення з'явилося тут в III—II тис. до н. е. Люди жили ізольованими групами. Про племінну різноманітність свідчить загальне число зареєстрованих мов — 826, з них 817 — досі вживаються. У внутрішніх районах живуть племена, яких практично не торкнулася цивілізація. Понад 70 % дітей відповідних вікових груп відвідують школи першого рівня і понад 12 % — другого. Безкоштовну (з 1993 р.) вищу освіту дають два університети і вчительський коледж. Керовані державою і церквою лікувальні установи забезпечують доступ до медичного обслуговування практично усім, незалежно від доходів. Тривалість життя чоловіків і жінок — 56—57 років. Високою залишається дитяча смертність — 62 на 1000 новонароджених. Порт-Морсбі — найбільше місто країни. Тут знаходиться єдиний міжнародний аеропорт. Лає (бл. 150 тис. жителів) і Маданг — два великих міста-порти на острові Нова Гвінея.