Папуа Нова Гвінея

Папуа Нова Гвінея     Папуа Нова Гвінея – держава Океанії, у південно-західній частині Тихого океану.

Займає східну частину острова Нова Гвінея, Острови Адміралтейства та частину Соломонових островів.
На прапорі країни розміщено п’ять зірок – це сузір’я Південний Хрест, а червоний і чорний кольори традиційні для мистецтва папуасів. Дивоптах, який зображений у польоті, зустрічається практично лише у Новій Гвінеї.
Країна має сухопутний кордон лише на заході з Індонезією, на півдні країна омивається водами Коралового моря, з півночі та сходу – водами Тихого океану.
Столиця Папуа Нової Гвінеї – місто Порт-Морсбі.
Площа країни – 462 840 км².
Населення країни становить понад 6 млн осіб. Основу населення складають меланезійці, папуаси, негрито, мікронезійці та полінезійці.
Значна частина населення країни до цих пір веде спосіб життя, близький до первісного.
Близько 13 % папуанців проживає у містах. Офіційними мовами держави є три мови: англійська, ток-пісін (найпоширеніша) та гірі-моту.
Всього в країні близько 800 мов,
Грошова одиниця Папуа Нової Гвінеї: кіна, розмінною монетою якої є тойя (на фото). Папуа Нова Гвінея входить до небагатьох країн, в обігу яких банкноти вироблені із полімеру (пластику).
Папуа Нова Гвінея є аграрною державою: понад 85 % населення країни зайнято у сфері сільського господарства.
Основними продуктами аграрного сектора є кава, какао, копра, пальмова олія, каучук, чай тощо. Промисловість в Папуа Новій Гвінеї представлена переважно гірничою промисловістю. На території держави зосереджено родовища золота, міді, молібдену, нафти та природного газу.
Знаменитий український мандрівник Микола Миколайович Миклухо-Маклай в другій половині ХІХ ст. на протязі 4 років жив в селі з місцевими папуасами, вивчаючи їх побут, звичаї і традиції.
На честь видатного мандрівника і дослідника названа ділянка північно-східного узбережжя острова Нова Гвінея між 5 і 6 ° пд.ш. протяжністю близько 300 км – Берег Маклая.