Якось на днях завітав до нашого парку культури та відпочинку імені Тараса Григоровича Шевченка. Це улюблене місце відпочинку сотень і тисяч рівнян та гостей міста.
Особисто я пам’ятаю його з свого далекого дитинства. Адже це було так круто і я пам’я таю ті слова «на вихідних ідемо в парк» гуляти з батьками недільного дня, покататися на «лодочках», на «ромашці» )) і звичайно на «Півнику». Епогеєм відвідування був зал ігрових автоматів, де за 15 копійок можна було зіграти в «морський бій». Як не дивно пройшло вже майже пів століття а мої атракціони дитинства стоять на тих самих місцях і навіть функціонують, хіба що ігрових автоматів немає, тай їх актуальність в час планшетів та комп’ютерів думаю втратилась..
Звісно це добре окунутися в дитинство, в спогади. Але панове.. вже 21 століття, вже більше 20 років ми живемо не в союзі, а в незалежній Україні… В мене таке враження, що час у парку Шевченка зупинився. Бідні занедбані фонтани, купи не прибраного листя і так далі і тому подібне.
Зараз мені багато хто заперечить і скаже – не на часі гулянки і відпочинок. Ще в нас і так чудовий парк. Он в сусідньому луцьку взагалі розпродують землі парку, забудовують та вирубують дерева, про це нещодавно писав сайт lutsk.eu. Може й так, але мені як і тисячам рівнян, хотілось би бачити свій парк охайним та окультуреним у любу пору року.
Сподіваюся що саме так і буде.
