Річки України - це не просто національне багатство нашої держави, але й живі свідки драматичних сторінок історії нашого народу, а тому їхнє збереження є надзвичайно важливим завданням кожного громадянина України. Враховуючи специфіку географії України, в південній частині нашої держави річкова мережа значно менша ніж на решті території України. А тому кожна річка Українського Півдня має величезне ще й господарське значення. Однією із таких річок є Інгул.

Недосвідчений мандрівник або ж не дуже сильний у місцевій географії дослідник може часто платити річки із схожими назвами - Інгул та Інгулець. Вони й справді схожі не лише за назвами, але й протікають відносно недалеко одна від одної. Втім жителі Миколаєва добре знають, що їхнє славетне місто лежить у злитті Інгулу із Південним Бугом, у той час як Інгулець впадає у Дніпро трішки вище Херсона.

     Дуже часто цю річку називають Великим Інгулом, тим самим підкреслюючи його важливе господарське та культурне значення для усього регіону, ну і звісно ж на противагу тому ж таки Інгульцю, який раніше називали Малим Інгулом. Інгул - це і найбільша притока Південного Бугу (загальна довжина 355 кілометрів), і найдовша за протяжністю річка в межах Кіровоградщини. Річка бере свій початок в самому серці України, на півночі Кіровоградської області, неподалік Новомиргорода. Живлення переважно снігове і дощове. Загальна площа басейну - 10 тис.км².

     Найбільші притоки: Кам'янка, Крутоярка, Сагайдак, Громоклія, Сухоклія, та ін. На річці Інлуг розташовані два обласних центри України - Миколаїв та Кропивницький (обласний центр Кіровоградської області). Вода річки використовується для водопостачання та зрошення. Однак цінність її полягає в іншому: мальовничі береги Інгула і неповторні краєвиди створюють унікальні ландшафтні комплекси, якими так славиться степовий південь України.