Перша комп’ютерна гра «Зоряні війни» вийшла у світ 1962 року. А з поширенням у 1970–1980 роках потужніших комп’ютерів електронних ігор побільшало: пригодницькі ігри, ігри-головоломки, стратегічні ігри та ігри «екшн». Багато ігор імітують різні види спорту, як от хокей на льоду чи гольф. Чимало з них здобули високу оцінку громадськості, оскільки вони дуже цікаві й допомагають у навчанні. Однак ігри «екшн», як і ті, що їх називають «шутерами» (стрілялками), часто критикують через їхній агресивний характер. Зазвичай мета цих ігор — вибрати зброю і знищити всіх ворогів: людей та інших істот.
Стає дедалі популярнішим он-лайновий вид комп’ютерної гри. Що особливого у ньому? Її персонажами керує не комп’ютер, а гравці, які через Інтернет одночасно беруть участь у грі. Їх можуть бути тисячі. Популярність таких забав пояснюється можливістю поспілкуватися з іншими. Гравці «розмовляють» один з одним і відчувають себе частиною всесвітньої родини. Але, як зазначає президент Національного інституту дослідження впливу медіа на сім’ю, «частина ігор має антисоціальний характер і пропагує насильство, секс, брутальну мову тощо. На жаль, власне такі ігри найбільше люблять діти віком від 8 до 15 років». Під час дослідження, що проводилось у США, виявилося, що майже 80 відсотків популярних серед молоді відеоігор містять сцени насильства. Це вже не просто ігри, а навчальні засоби. Ми вчимо дітей спускати курок... Але ми не попереджаємо їх про наслідки таких дій у реальному житті.
Чи шкідлива така імітація насильства? Відповідь на це питання намагалися знайти під час 3 000 різних досліджень. Багато хто бачить зв’язок між насильством під час ігор підвищеною агресивністю гравців. Прояви жорстокості серед молоді часто наводяться як докази такого взаємозв’язку.
Чи правильно думати, ніби ми не піддаємося впливу того, що бачимо? Якби так було, чи витрачали б тоді компанії щороку мільярди на телевізійну рекламу? Насильство, зображене у відео- і комп’ютерних іграх, може бути згубнішим, ніж телевізійне, оскільки гравець відчуває себе в ролі персонажів, які чинять насильство. Телебачення робить нас спостерігачами жорстокості, а комп’ютерні ігри — учасниками. Крім того, фільм дитина дивиться лише кілька годин, а на звичайну відеогру вона може витратити майже 100 годин. У грі молодь втікає від дійсності у світ фантазій.
Окрім шкоди для психіки, комп’ютерні ігри негативно впливають і на фізичне здоров’я. Дитина веде малорухливий спосіб життя, адже в основному проводить весь вільний час, сидячи за комп’ютером. Замість того, щоб «традиційно» займатися спортом, наприклад, футболом, перевага віддається симуляторові «FIFA».
Існує ще одна небезпека для здоров’я від того, що діти довго вдивляються у монітор, псується зір. Це зумовлено тим, що в цей час людина рідше кліпає, внаслідок чого виникає сухість і подразнення очей. Під час кліпання виділяються сльози, які вимивають шкідливі речовини і очищують очі.
Отже, проблема є. Суспільство не звертає на це належну увагу. А комп’ютер продовжує заманювати у віртуальний світ все більше і більше людей, роблячи їх залежними. Ну чим не сюжет для фантастичного фільму про те, як комп’ютер зробив людей своїми рабами?!
Але у розваг на комп’ютері є також чимало позитивних рис:
1. Необхідно сприймати гру як відпочинок. Сідайте за гру, коли перебуваєте в гарному настрої, і коли гра вам подобається. Це гарантує чимало приємних хвилин і навіть прилив сил після такого відпочинку.
2. Грайте лише у якісні ігри. Витрачати свій час на щось незрозуміле і те, що вам не дуже подобається і слугує лише для того, щоб зайняти час, це просто неповага до себе.
3. Обирайте ігри, що розвиватимуть вас. Так, іноді зовсім непогано пробігтися коридором якоїсь марсіанської бази, відстрілюючи все на своєму шляху. Але коли ви весь час будете цим займатися, то нічого хорошого з цього не вийде. А ось, наприклад, зіграти в шахи з комп’ютером дуже цікаво. Навіть якщо ви не вмієте, є спеціальні режими, що допоможуть вам опанувати цю стародавню гру, якій, до речі, тисячі років. Куди там комп’ютерам! Або глобальні стратегії, де ви розвиваєте свою країну.
Олена Кузменко,
методист методичного кабінету
НМЦ ЦЗ та БЖД Рівненської області
