У зв'язку з кулястою формою Землі, розподіл сонячного світла та тепла відбувається по її поверхні нерівномірно. Окремі ділянки отримують більше сонячного тепла (екваторіальні та тропічні широти), а деякі - дещо, або значно менше (помірні та полярні широти). Саме це лежить в основі розподілу природних комплексів, які ми називаємо "широтною зональністю". Головна причина широтної зональності - це швидка зміна співвідношення тепла і вологи від екватора до полюсів.

 

Крім того формування широтної зональності залежить і від ряду інших чинників, зокрема нахил осі Землі відносно екліптики, від якого залежить нерівномірність надходження сонячного тепла за сезонами, а добове обертання планети зумовлює відхилення повітряних мас. Також вона залежить (але меншою мірою) від відстані між Землею та Сонцем, яка також не є постійною як в річному вимірі, так і в тисячолітньому.

 

Широтна зональність є результатом формування кліматичних поясів світу та природних зон світу, які розподіляються на суходолі здебільшого за географічною широтою. Простежується широтна зональність і в Світовому океані, щоправда значно слабше через циркуляцію води.