Із всіх галузей економіки сільськогосподарське виробництво, і в тому числі землеробство, несе найбільші збитки від несприятливих гідрометеорологічних умов. Вплив погоди на розвиток сільськогосподарських культур найбільш проявляється у вегетаційний період, проте врожай озимих культур залежить і від умов їх осіннього загартування та перезимівлі. Стійка осінь з поступовим переходом до від’ємних температур і снігового покриву створює сприятливий режим для перезимівлі озимини, а затяжна осінь з частими дощами і різким наступом зими приводить до того, що озимина входить «у зиму» без загартування. Льодяна корка, надмірне зволоження та висушування ґрунту, часті дощі сприяють ушкодженню і загибелі рослин.
В зимовий період озимина ушкоджується і гине на великих посівних площах внаслідок вимерзання, випрівання, утворення льодяної корки. Вимерзання відбувається у зв’язку з різким зниженням температури повітря до від’ємних значень за відсутності снігового покриву, що сприяє формуванню температури ґрунту на глибині вузла кущіння нижче критичної. Випрівання спостерігається тоді, коли на ґрунт, що не промерз, лягає сніговий покрив або ж утворюється льодяна корка. Якщо взимку після відлиги відразу встановлюється морозна погода, то на поверхні землі з’являється льодяна кірка, на гладенькій поверхні якої сніг не затримується і здувається вітром у знижені місця.
В літній період до несприятливих для сільського господарства явищ погоди відносяться: високі температури повітря, особливо у поєднанні з низькою відносною вологістю, сильні вітри, пилові бурі, зливи і град, заморозки, надмірна вологість, посухи. При посухах врожайність культур може знизитись до 40% і більше, а також страждають тварини із-за пересихання пасовищ.
Сильні зливи із шквалистим вітром, градом спричинюють полягання культур, особливо зернових і зернобобових, що ускладнює їх збір, призводить до проростання зерна і неможливості обмолоту. Тривалі і рясні дощі призводять до застою води на знижених ділянках рельєфу, вимокання посівів і до їх вимивання, якщо посівні площі розміщені на пагористих місцях.
У період вегетації рослин згубний вплив чинять заморозки.
Прогнози погоди різної завчасності дозволяють сільськогосподарським підприємствам більш раціонально вести сільське господарство і планувати роботи (посів, посадка, прополка, збір врожаю), окремі агротехнічні заходи (внесення мінеральних добрив, обробка посівів від шкідників і бур’янів), а також транспортування врожаю з метою запобіганню втрат і псування продукції. Попередження про НЯ і СГЯ дозволяють прийняти превентивні заходи по запобіганню або зменшенню можливих збитків.
Агрометеорологічні прогнози і довгострокові прогнози врожайності сільськогосподарських культур допомагають краще планувати сільськогосподарське виробництво. Складаються агрометеорологічні бюлетені і спеціалізовані доповіді, куди включаються матеріали фенологічних спостережень за основними культурами, станом рослин в період вегетації і зимівлі, густиною, висотою, ступенем ушкодження посівів бур’янами, вологістю ґрунту, ушкодженнями культур, висиханням і прогріванням ґрунту тощо.
Гідрологічна інформація дозволяє при зрошувальному землеробстві планувати посівні площі і раціонально використовувати водяні ресурси, а при незрошувальному землеробстві оцінити можливу площу затоплення при розливах річок і встановити строки початку робіт на заплавних ділянках річок.
Використання багаторічних кліматичних і агрометеорологічних матеріалів сприяє обґрунтуванню таких задач, як вибір культур та їх розміщення по території, способи обробки і збору, вибір захисних мір, організація зберігання врожаю, напрямки розвитку тваринництва.
Для оптимального планування і ведення сільськогосподарських робіт необхідна наступна гідрометеорологічна інформація:
- прогнози погоди на добу, наступні дві доби, неділю, місяць;
- штормові попередження про НЯ та СГЯ (заморозки у повітрі і на поверхні ґрунту у вегетаційний період; посуха, коли тривалий час відносна вологість повітря вдень ≤ 30%, а запаси вологи в орному шарі ґрунту не перевищують 10 мм; часті дощі, сильні зливи, інтенсивні градобиття, шквали, льодяна кірка);
- агрометеорологічні прогнози і спеціалізовані доповіді;
- агрометеорологічні бюлетені (у вегетаційний період – декадні, в зимовий – місячні);
- багаторічні кліматичні та агрометеорологічні матеріали (щорічники, довідники тощо).