Снігова лавина

Лавина (від середньовіч. лат. labina — зсув) (сніговий обвал) — великі маси снігу, що зриваються або зісковзують з крутих схилів гір, аналогіч­но обвалу. Швидкість руху в середньому 20—30 м/с. Падіння лавини супроводжується утворенням повітряної передлавинної хвилі, що спри­чиняє найбільші руйнування. Нагромаджуючись на гірських схилах, сніговий покрив під дією сили ваги зривається вниз сніговою лавиною. Проходячи з величезною швидкістю по схилу долини, лавина змітає сто­річні дерева, руйнує будинки і дороги. Об'єм лавин може досягати 2 млн м³, а сила удару — 60—100 т/м².

Причиною виникнення лавини можуть бути рясні снігопади, сильні завірюхи, різкі пониження температури повітря. Лавина може сходити і від снігу пухкого шару глибинної паморозі — в Альпах його назвали снігом-пливуном. Особливо багато лавин сходить зі схилів весною, коли сніг стає вологим і зв'язки між окремими сніжними кристалами послаблю­ються. Лавина, як правило, періодично сходить на одних і тих же ділянках схилу. За характером руху їх розділяють на зсувні, лоткові та стрибучі лавини. Більшість лавин спускається по певних лавинних лотках — ву­зьких улоговинах на схилах з крутими стінками. По цих улоговинах од­ночасно може зірватися 200—300, а іноді 500 тис. т снігу. Особливо не­ безпечні стрибучі лавини, що зустрічають на своєму шляху «трампліни», з яких вони «стрибають» у долину, отримуючи дуже велику швидкість і завдаючи значного руйнування. Нерідко лавини підкрадаються раптово, іноді навіть безшумно. Бувають випадки, коли попереду падаючої сніж­ної маси рухається повітряна хвиля, яка приносить ще більші руйнуван­ня. Постійне падіння лавин залишає глибокі сліди в гірському ландшаф­ті. У місцях частого сходу лавини знищують дерева і чагарники; біля підніжжя схилів виникають безлісі ділянки у формі півкола. Часто лави­на падає в русла річок на батут і перегороджує їх. Через деякий час річка прорізає тунель у сніжній загаті, а сніговий завал ще довго лежить у річковій долині, зникаючи тільки в кінці літа. Вивчаючи сліди лавин на місцево­сті, можна завчасно визначити місця їхнього сходу.