З давніх часів вважається, що собака – це друг, який вірно служить людям, виконуючи різноманітні функції: стереже свійських тварин на пасовищах, охороняє домівки та важливі об’єкти і споруди, бере участь у військових операціях, допомагає у пошукових заходах, служить поводирем для незрячих, приходить на допомогу людям у воді, тішить своєю присутністю дітей і рятує від самотності одиноких людей. Тому й любимо ми собаку та часто хочемо і прагнемо погладити його, засвідчивши свої добрі наміри та почуття.
Але нерідко ми можемо наражатися і на протилежну реакцію пса: він не сприймає нашої ласки. А коли намагаємося силоміць її нав’язати, то вчиняє опір, який може закінчитися тим, що собака покусає людину, навіть свого господаря.
Причини нападу собаки на людину не завжди зрозумілі. Вони можуть зненацька проявляти агресію майже без видимих на те причин. Спровокувати її може все, що завгодно: раптовий гучний звук, жестикуляція, відчуття страху, невпевнена хода, навіть природне явище. Здавалося б, звичайний жест людини у бік господаря, а пес розуміє це як погрозу й виконуючи свій обов’язок, кидається на захист.
В умовах сьогодення надзвичайно великий ризик для мешканців населених пунктів зустріти агресивно налаштованих собак. Підтвердженням того є неодноразові повідомлення в засобах масової інформації про жахливі випадки агресії не тільки безпритульних, але й домашніх тварин, від якої щорічно в країні помирають люди.
Тому, пам’ятаючи, що собака за своєю природою хижий звір і мисливець, необхідно дотримуватися наступних правил та порад:
не наближайтеся до великих за розміром собак, бо такі тварини потенційно агресивніші – вони відчувають свою силу і завжди націлені помірятися нею будь з ким. До того ж, великих собак найчастіше використовують як сторожових чи бойових і спеціально вчать їх атакувати кожного, хто перетнув певну межу зближення із псом чи господарем. Тому фінал може бути трагічний;
при зіткненні з безпритульними псами, слід пам’ятати, що вони можуть бути не тільки агресивними, а й хворими на особливо небезпечні для людей недуги, зокрема й на сказ;
ніколи не втікайте від собаки, бо це може спровокувати його побігти за вами як за здобиччю. Якщо собака все ж наздогнав вас, то не кричіть, тим більше не розмахуйте кінцівками, бо це не допоможе відбитися від нападу, зате посилить агресивність пса;
як би вам страшно не було, не виказуйте цього тварині своїми рухами, діями, навіть очима: погляд намагайтеся зробити якомога спокійнішим. Не дивіться пильно і невідривно у вічі псові. По-перше, собаки не люблять лякливих істот, бо це викликає в них почуття переваги над ними, а тому й спокусу спробувати свою силу зубами. А по-друге, ваш пильний погляд у вічі та настирливе стеження за рухами примушує пса побачити у вашій особі супротивника, який готується до нападу, тому звір може зробити спробу випередити вас та вкусити;
якщо хочете погладити чужого пса, то обов’язково треба запитати дозволу у його господаря. Гладити слід обережно й повільно, спостерігаючи, як пес реагує на ваші дотики: радо, спокійно чи нервує або дратується – в останніх двох випадках слід припинити контакт;
ніколи не намагайтеся нагодувати чужого собаку з рук, бо він може замість подяки вкусити вас. Краще покласти чи кинути їжу на відстані;
не робіть спроби відібрати корм в собаки, навіть у свого, адже і спокійний пес здатен укусити, відстоюючи своє право на їжу, тому що це його право на життя;
ніколи не кричіть на собак, не дражніть їх, навіть коли ті перебувають за парканом – розлючений пес може перестрибнути і дуже високу загорожу;
окреме застереження для людей, які полюбляють спиртні напої: нетверезим краще не вступати у близький контакт із собакою, наприклад, намагатися погладити його. Адже запах алкоголю сприймається псом як чужий і неприємний – і собака може покусати навіть господаря;
якщо сталася біда і пес вас покусав, тоді слід негайно звернутися до лікаря. Якщо є можливість, з’ясуйте – пес домашній чи бродячий. У першому випадку треба дізнатися прізвище господаря і дані про пса: прищеплений він від сказу чи ні, чим хворів і т.п. У другому випадку – щеплення проти сказу вам не уникнути, бо ризикувати не варто – це може бути і смертельний ризик.
А ще одна порада – завжди дотримуйтеся доброго і простого правила: після спілкування з будь-яким псом, навіть із вашим домашнім, обов’язково ретельно вимийте руки з милом, тоді ніколи не знатимете ніяких інфекцій та інвазій. А відтак, ще більше любитимете свого пса.
Собака – друг людини, але тільки тоді, коли людина розумно і правильно поводиться із ним.
Будьте уважними та обережними, бережіть себе!
Олександр Пархомей,
завідувач обласних курсів НМЦ ЦЗ та БЖД Рівненської області
