15 лютого Ісус Христос у віці сорока днів від народження був принесений до Єрусалимського храму. Його матері, як і будь-якій жінці, закон церковний забороняв уходити до храму. А вже після того, як необхідний термін вийде, мати повинна принести до храму жертву — дві горлиці та два голубенятка. Коли мати Ісуса Христа прийшла до храму разом із Йосипом і маленьким Ісусом, туди ж навідався праведний старець Симеон. Йому було откровения, що він не помре до тих пір, аж поки не побачить Спасителя. Симеон узяв дитину на руки й благословив її. Там же, у храмі, була того дня й Анна Пророчиця. Вона також дарувала своє благословення Сину Божому.
За народними уявленнями, літо зустрічається з зимою два рази на рік: на день святої Анни (3 грудня) й на день Стрітення.
Зиму, стару, сиву й зігнуту, попід руки веде Дід Мороз. Натомість літо — весела вродлива дівчина. У зими одяг подертий, хустка на голові в дірках, торба за плечима порожння, а в літа одяг новий, гарний, квітами мережаний, а в руках — сніп пшениці.
Зустрічаючись на дорозі, стара баба Зима та молода дівчина Весна жартують і бажають одне одному здоров’я. Літо жартома дорікає Зимі: “Я оце робила й працювала, а ти поїла й попила!” Вони сперечаються, кому слід піти далі, а кому – вернутися. Якщо цього дня до вечора потеплішає, значить, літо перемогло в цій суперечці, а якщо стане холодніше, значить, поки що більше пощастило зимі. Цього дня господарі ворожать на майбутній урожай, виставляючи на піч тарілку із зерном за поріг. Якщо зранку зерно вкрите росою, значить, урожай буде добрий, а якщо роси немає, значить, поганий.
За старих часів прийнято було в цей день святити воду в церкві, а також свічки. Ці свічки вважалися оберегом від грози — їх запалювали саме під час грому й грози для захисту людей і тварин. Саме тому ще одна назва свята — Громиця. По поверненні з церкви після освячення свічок запалювали їх, вважаючи, що це допоможе уникнути весняних повенів і Суворих морозів. Посвячену воду найкраще набирати в невикористовуваний новий посуд. Ця вода, за народпими уявленнями, має надзвичайну магічну силу, вона є цілющою, у першу чергу від пристріту. Не тільки людей можна лікувати цією водою, але й худобу, птицю, бджіл.
Посвячену на Стрітення свічку давали небіжчику в руки під час читання відхідної молитви. (https://tradycija.com.ua/stritennya/)
Прикмети на Стрітення:
- якщо в ніч на Стрітення небо чисте і видно всі зірки, в цьому році слід чекати великий урожай фруктів,
- якщо на Стрітення почнеться відлига, чекай пізньої весни,
- сильний вітер у цей день — поганий знак для врожаю,
- ясна і тиха погода — радість для пасічника, адже вона віщує вкрай вдалий рік.
Українці говорили: «Як на Стрітення півень нап’ється води з калюжі, то жди іще стужі», або навіть «як нап’ється півень води, то набереться господар біди». Сенс цієї прикмети є очевидним: якщо 15 лютого стане настільки тепло, що навіть калюжі відтануть, це — погана прикмета. Значить, зима взяла верх і поки не віддає свої права — попереду новий прихід холодів, весна буде пізньою, а врожай під загрозою, адже після першого тепла можуть знову вдарити тріскучі морози.
