Сватання
Опубліковано admin пт, 19 грудня 2025р.Сватання
“Лихо моє чубатеє – ніхто мене не сватає”
Сватання (світанки, змовини, брання рушників, рушники, згодини, слово) — перша зустріч представників молодого з молодою та її батьками для досягнення згоди на шлюб. Коли пара визначилася, саме час для того, щоб посли від молодого йшли до батьків обранки укладати попередню угоду про шлюб. Колись свататися було прийнято у вільний від польових робіт час (на М’ясниці та від Пасхи до Трійці). Зі старостами до дівчини йшов парубок, на Поділлі ходили і його батьки, а на Закарпатті — ще й брат або сестра. Сьогодні такі моменти не є принциповими.
В Україні посередників при сватанні найчастіше називають «старостами», але трапляються також назви «сват», «посланець», «сватач», “говорун”. У старости просять, як правило, близьких родичів, поважних одружених чоловіків. Оскільки успіх сватання залежить і від уміння вести розмову, то при виборі старшого старости беруть до уваги такі риси вдачі, як комунікабельність і дотепність.
Заздалегідь передбачаючи іронію та сарказм скептиків, мусимо наголосити: якщо й не повсюдно . . . . .
