Залізничний транспорт (ЗТ) є одним із головних видів сполучення і перевезення вантажів в Україні, має свою специфіку роботи, з чим і пов’язані особливості впливу на нього умов погоди. Залізничні колії розміщені під відкритим небом, тому несприятливі умови погоди здійснюють вплив не лише на колії і споруди, але і на рухомий склад, а НЯ і СГЯ ставлять під загрозу безпеку руху.
Найбільш складні умови роботи ЗТ спостерігаються у зимовий період, коли особливу небезпеку становить хуртовина, яка супроводжується снігопадом і сильним вітром, спричинює замети колій і ускладнює переведення стрілок, а на боротьбу із сніговими заметами витрачаються величезні кошти.
Робота залізничного транспорту тісно пов’язана з температурою повітря, яка здійснює безпосередній вплив на рейки. При температурі
-25 °С і нижче відбувається скорочування рейок, збільшення зазорів і розрив стику. Крім того, при сильних морозах збільшується в’язкість колісного мастила і зменшується швидкість руху составу, що веде до перевитрати палива та електроенергії при дотримуванні графіка руху. При низьких температурах (з урахуванням швидкості вітру) зменшується можливість поточного ремонту рухомого складу та інших видів робіт на відкритому повітрі.
У теплу пору року під впливом високої температури (+25 °С і вище) рейки довшають, що призводить до згону стиків, утворенню «сліпих зазорів» і викиду рейок.
Температура повітря також впливає на стан дротів: висока (+30 °С і вище) і низька (-30 °С і нижче) температури спричинюють відповідно провисання або скорочення довжини дротів, що, в свою чергу, може призвести до їх дотику або розриву.
Температура повітря, вітер, опади, ожеледь, грози і тумани обумовлюють роботу об’єктів служби сигналізації та зв’язку, а за певних граничних значень вони ускладнюють роботу об’єктів електрифікації та енергетичного господарства. Так, тривалі періоди низької температури повітря можуть спричинити вихід із ладу опалювальних систем пасажирських вагонів, зливи – до виполіскування і навіть розмивання земляного полотна, а зустрічний сильний вітер збільшує опір руху поїздів.
Із-за погіршення видимості в тумані, опадах, хуртовині на залізничних станціях припиняються деякі види маневрових, сортувальних і шляхових робіт.
До небезпечних гідрологічних явищ, що впливають на роботу ЗТ, відносяться паводки, високі рівні води в період весняної повені, затори на ріках, які спричинюють значні підйоми рівня води.
Використання гідрометеорологічної інформації в оперативному управлінні та плануванні на залізних шляхах дозволяє забезпечувати безперервну і безпечну їх роботу, зменшити збитки від НЯ і СГЯ та знизити собівартість перевезень, забезпечуючи додатковий прибуток.
Для оптимального режиму роботи ЗТ необхідна така спеціалізована гідрометеорологічна інформація:
- прогнози погоди на поточний день, добу, наступні дві доби, тиждень, місяць;
- штормові попередження про НЯ та СГЯ (ожеледь, сильні морози -25 °С і нижче, хуртовини, снігові замети, сильні снігопади і дощі, грози, тумани, спека +30 °С і вище, високі рівні води у річках, які призводять до пошкодження і руйнування різноманітних залізничних споруд);
- довгострокові гідрологічні прогнози термінів скресання і максимальних рівнів весняної повені на річках, появи льодових утворень на річках;
- щоденна гідрологічна інформація і щоденні доповіді про гідрологічну ситуацію на річках у період весняної повені;
Автомобільний транспорт (АТ) менше ніж залізничний прив’язаний до географічного району, так як розгалуженість автомобільних шляхів збільшує маневреність, сприяє більш широкому вибору шляху слідування. Проте виробнича діяльність АТ, ремонтні роботи та роботи по утриманню доріг також здійснюються на відкритому повітрі і тому залежать від стану погоди, особливо в зимовий і перехідні сезони.
Хуртовини, снігопади, поземки, ожеледиця, тумани в осінньо-зимовий період створюють великі труднощі для роботи галузі. Але до найбільш небезпечних явищ відноситься ожеледиця, яка знижує зчеплення дорожнього покриття у порівнянні з сухим в 5…10 разів, збільшуючи гальмовий шлях, що є причиною дорожньо-транспортних пригод і аварій. Найбільш небезпечний гладкий льодяний покрив, що утворюється при випадінні переохолоджених дощових крапель на шлях при температурі нижче 0 °С. У результаті ущільнення снігу, що випав, колесами автомобілів формується один із видів обледеніння дорожнього полотна, який отримав назву снігового накату; швидкість руху при цьому суттєво зменшується. Слід пам’ятати, що автошляхи з твердим покриттям володіють більшою температурною інерцією. Тому при відлизі, яка настає після тривалих морозів, полотно зберігає від’ємну температуру, а при випадінні дощу або мряки на його поверхню відбувається відкладення льоду. Сильні і тривалі хуртовини створюють труднощі при використанні ґрунтових доріг, так як утрамбований сніг розм’якшується і насичується водою, в результаті чого шляхи стають складно проїзними, а на деяких ділянках непроїзними зовсім. Невеликий шар снігу, що випав на обледеніле покриття, ще більше ускладнює дорожні умови.
Снігопади і хуртовини викликають замети на дорогах, які можуть стати непроїзними при тривалій відсутності снігоочисної техніки, створюючи при цьому великі втрати робочого часу. Вони сприяють також погіршенню видимості на шляхах, що призводить до уповільнення чи припинення руху.
Низькі температури повітря (-25 °С і нижче) ускладнюють експлуатацію автотранспортних засобів (запуск двигуна, необхідність прогрівання масла, утеплення радіаторів та акумуляторів), збільшують витрату палива. При дуже сильних морозах (-30…-40 °С) метал стає крихким, тому з’являється загроза поломки окремих деталей мотору. Сильні морози безпосередньо на шляхи значного впливу не чинять, але впливають на робочий персонал. Згідно існуючих правил, роботи на відкритому повітрі без періодичного обігріву заборонені при температурі нижче -25 °С без вітру і нижче -15 °С з вітром.
При підвищенні температури повітря до +30 °С і вище асфальтове полотно автодоріг стає м’яким та пластичним і може ушкоджуватись рухомим автотранспортом. При сухій і спекотній погоді на ґрунтових дорогах утворюється курява, яка піднімається рухомим транспортом і різко погіршується видимість особливо при слабкому вітрі.
На протязі всього року небезпечними є тумани, оскільки видимість – одна із найважливіших умов, що визначає безпеку руху. При зниженні видимості в тумані до 50 м і менше рух автотранспорту припиняється. Загроза для безпечного руху транспорту створюється на ділянках магістралі, куди можуть «напливати» смуги туману з сусідніх лугів, річок, озер, Чорного і Азовського морів та несподівано погіршувати видимість саме на рівні очей водія. Зона туману може бути настільки густою, що навіть із ввімкненими фарами нічого не можна розгледіти навколо на декілька метрів, а дальнє світло в тумані створює перед автомобілем непроникаючу світлову завісу. У всіх випадках при русі в тумані необхідно дотримуватись підвищеної уваги.
До погіршення видимості призводить також випадіння інтенсивних опадів, пилова (піщана) буря.
У теплу половину року зливи і тривалі дощі створюють несприятливі умови для роботи АТ особливо в сільській місцевості на ґрунтових дорогах, викликають затоплення низьких ділянок доріг або їх розмивання. Сильні зливи і тривалі дощі обмежують рух, обумовлюючи ковзання, яке досягає максимуму при низьких температурах, коли спостерігається найменше випаровування. Зволожене покриття збільшує імовірність заносу автомобіля в декілька разів. Встановлено, що на початку дощу коефіцієнт зчеплення з шляхом зменшується майже вдвічі, так як дорожній пил, змочений водою, перетворюється на рідку грязь, по якій ковзають колеса. При тривалому дощі грязь з дороги змивається, а коефіцієнт зчеплення дещо збільшується. Керування автомобілем також ускладнюється із-за утворення на склі кабіни водія водяної плівки та погіршення видимості, в результаті чого швидкість руху значно знижується, особливо при сильному дощі.
У всі пори року вітер швидкістю 15 м∙с-1 і більше наносить серйозні ушкодження захисним смугам уздовж доріг, може викликати завали лісу на дорогах. При сильному вітрі пісок і сіль здуваються з дороги, а при зустрічному зменшується швидкість автомобілів.
Прогнози погоди грають важливу роль не лише в економіці АТ, але і в забезпеченні безпеки руху та зниженні числа дорожньо-транспортних пригод. Спеціалізовані гідрометеорологічні прогнози для АТ складаються на поточний день, добу і наступні дві доби, а штормові попередження про небезпечні та несприятливі для даної галузі явища погоди – при виявленні загрози їх виникнення. Прогнози деталізуються в залежності від характеру очікуваної погоди та місцевих фізико-географічних особливостей району, по якому проходить дорога. Для організацій, що здійснюють автотранспортні перевезення, розробляються маршрутні прогнози.
Фактична і прогностична гідрометеорологічна інформація допомагає планувати поточні та аварійні роботи автотранспорту. Попередження дорожній службі про НЯ і СГЯ дозволяють завчасно підготувати снігоочисну техніку, посипати піском слизькі дороги і підтримувати автомагістралі в робочому стані.
При проектуванні та будівництві автодоріг використовуються режимні гідрометеорологічні матеріали, оскільки кліматичні і гідрологічні характеристики місцевості, по яких проходить дорога, безпосередньо впливають на капітальні та експлуатаційні витрати. Наприклад, використання неточних або неповних даних про вітровий режим будь-якої місцевості приводить до неточного розрахунку снігопереносу і ширини захисних лісосмуг при проектуванні доріг, у зв’язку з чим їх експлуатація буде більш затратна, простої транспорту через замети снігу будуть частішими.
Для оптимального режиму роботи АТ та функціонування автомобільних доріг необхідна така спеціалізована гідрометеорологічна інформація:
- прогнози погоди по автотрасах на поточний день, добу, наступні дві доби;
- штормові попередження про НЯ та СГЯ (хуртовини, тумани, пилові бурі, ожеледиця, грози, вітер швидкістю 15 м∙с-1 і більше, шквали, сильні дощ та сніг, сильні морози -25 °С і нижче, підвищення температури повітря до +30 °С і вище, перехід температури через 0 °С);
- поточні гідрометеорологічні дані;
- гідрологічні дані про рівні води на річках поблизу мостів;
- кліматичні та гідрометеорологічні матеріали (щомісячники, щорічники, довідники тощо);
Річковий транспорт, діяльність якого залежить від гідрометеорологічних умов, включає такі технологічні процеси:
- судноплавство на річках та водосховищах;
- роботи з установки, обслуговування і зняття навігаційної ситуації на судноплавних трасах;
- роботи із заглиблення дна на судноплавних трасах та акваторіях портів;
- розміщення річкового транспорту на зимовий відстій і судновий ремонт.
Річковий транспорт (РТ) працює, в основному, в період відсутності льодоставу; це, як правило, період з квітня по жовтень. Відносно малі путьові швидкості і недостатня маневреність суден створюють труднощі в роботі РТ, особливо при настанні несприятливих метеорологічних умов:
- погіршення видимості в тумані та опадах до 2 км і менше, що може призвести до зіткнення суден;
- вітер швидкістю 15 м∙с-1 і більше, при якому припиняються вантажно-розвантажувальні роботи, шквали (≥ 25 м∙с-1), які можуть перекинути судно і підйомні крани;
- значне і тривале зниження температури в сторону від’ємних значень, що викликає швидкий льодостав;
- до гідрологічних явищ, які ускладнюють роботу річкового транспорту, відносяться високі рівні води в період весняної повені, низькі рівні води в навігаційний період, раннє замерзання річок.
Гідрометеорологічне забезпечення РТ дозволяє оцінити умови плавання, провести планування термінів початку і завершення навігації та розміщення транспорту на зимові стоянки, точніше визначити габарити завантаження суден при проході під мостами, забезпечити завезення вантажів у важкодоступні місця в період низької водності річок (маловоддя), оперативно використовувати техніку для поглиблення дна та скорегувати плани перевезень. Довгострокові прогнози скресу річок весною та встановлення льодоставу використовуються для уточнення термінів закінчення ремонту суден і своєчасного повернення на місце зимового відстою.
Для оптимального режиму роботи РТ необхідна наступна спеціалізована гідрометеорологічна інформація:
- прогнози погоди на поточний день, добу, які містять такі дані: напрямок вітру в румбах, швидкість вітру, видимість по градаціях
(< 1, 1…2, 2…4, > 4 км), температура повітря менше 5 °С у весняний та осінній періоди;
- поточна метеорологічна та гідрологічна інформація;
- штормові попередження про НЯ та СГЯ (вітер швидкістю 15 м∙с-1 і більше, шквали, погіршення видимості в опадах, туманах, ожеледно-паморозеві явища, зниження температури повітря до
-10 °С і нижче);
- гідрологічні прогнози (термінів скресання річок, максимальних рівнів весняної повені і паводків), строків виходу води на заплаву і звільнення заплавних земель від води, строків появи льодових утворень і замерзання річок, мінімальних місячних рівнів води у навігаційний період (липень - жовтень);
- попередження про небезпечні гідрологічні явища на ріках (сильний вітер, низькі рівні води на судноплавних трасах і акваторіях портів, високі рівні води при повенях, дощових паводках, заторах і зажорах льоду, ранній льодостав (екстремально ранні строки - жовтень) повторюваністю не частіше, ніж 1 раз у 10 років).
