У вологих тропічних лісах — гілеях майже повсюдно існує кілька тисяч видів тварин, особливо багато безхребетних. Але тільки деякі тварини гілей зустрічаються часто і мають дійсно велике значення в природних процесах. Найважливіша група тропічних комах — терміти. Вони безперервно руйнують і розсіюють в грунті залишки деревини і старе листя дерев і ліан, готуючи, таким чином, рослинні речовини до мінералізації бактеріями і грибами.
Друга найважливіша група тропічних комах — бджоли, які мешкають в дуплах, скелях і на гілках дерев. Дикі тропічні бджоли нерідко більш яскраво забарвлені, крупніші або, навпаки, дрібніші від домашніх. Оскільки серед густої рослинності гілей в насиченому вологою повітрі перехресне запилення рослин за допомогою вітру майже неможливе, бджоли бувають головними запильниками переважної більшості тропічних лісових рослин. У запиленні рослин беруть участь також деякі метелики, мухи і дрібні птахи — колібрі в тропіках Західної півкулі і нектарниці в Східній півкулі.
Третя необхідна група тварин гілей, знов-таки з класу комах, — це мурашки. Десятки їх видів і багато мільйонів особин протягом року обшарюють дерева, ліани і поверхню грунту, нападаючи переважно на комах: без цього захисту рослини гілей, їхнє листя і квітки дуже швидко б загинули.
У широколистих листопадних лісах, наприклад у Європі і на Далекому Сході, тварини також різноманітні — сотні їх видів є в кожному лісі. На відміну від гілей тут немає термітів, і масу опадаючого восени листя дерев і чагарників знищують дощові черв'яки, а також стоноги, молюски і личинки різних жуків, комарів і мух. Усі ці безхребетні тварини живляться менш інтенсивно, ніж терміти, а в холодну пору року взагалі завмирають. Якби все листя опадало на землю, ці безхребетні не встигали би його переробляти. Але в листопадних лісах зазвичай велику роль відіграють різні комахи-листоїди, особливо метелики і жуки. Вони не тільки шкідники лісу: поїдаючи значну частину ще зеленого листя на деревах і чагарниках, комахи-листоїди добре удобрюють Грунт і допомагають безхребетним у переробці опадаючого на землю листя. А надмірне розмноження комах-листоїдів постійно стримують мурашки, а також комахоїдні птахи, хижі комахи, комахи-паразити і численні павуки. Комахи запилюють головним чином квітучі лісові трави. Більшість же видів дерев і чагарників у листопадних лісах середніх широт запилює вітер. На травах, особливо на зонтичних, живляться нектаром і пилком дорослі паразитичні комахи — наїзники і мухи-тахіни. їхні личинки знищують комах-листоїдів, що впливає на благополуччя дерев і чагарників.
У саванах Африки рослинний покрив складається з високих багаторічних трав'янистих злаків, серед яких зустрічаються рідкі дерева і розкидані гаї чагарників. Один з основних компонентів тваринного населення саван — численні стада диких тварин: антилоп, зебр, буйволів та інших великих ссавців. Вони, а також саранові у великій кількості поїдають трави. Інший найважливіший компонент тваринного світу саван — це терміти, що живляться сухим гноєм копитних і слонів та розтоптаними залишками висохлих трав. Як і у вологих тропічних гілеях, терміти тут розпушують Грунт, удобрюють його і тим допомагають життю рослин. Крім того, в саванах багато великих хижаків, що стримують розмноження копитних. Дерева і чагарники саван дуже важливі для тва рин. Запилюють квітучі дерева і чагарники переважно метелики, деякі бджоли і нектарниці.
У степах помірного і субтропічного клімату трави поїдають гризуни і комахи, особливо саранові і гусениці метеликів. Раніше багато трав поїдали дикі копитні — антилопи і коні, а тепер — стада домашніх тварин. Внаслідок спільної діяльності гризунів, безхребетних тварин і мікроорганізмів у степах утворився товстий шар родючого чорнозему. Цьому сприяє достатня кількість тепла в літню пору і слабке вимивання різних речовин з грунту рідкими дощами. А надмірне знищення трав рослиноїдними тваринами успішно стримують хижаки — вовки і лисиці, комахоїдні і хижі птахи, мурашки, павуки, а також паразитичні комахи. У степах, як і саванах, тварини поїдають переважно ще зелену рослинність, а гній копитних і сухі трави, що залишилися, переробляють безхребетні. Але в степах замість великих копитних переважають гризуни, «роботу» термітів виконують жуки-гнояки, жуки-чорниші і личинки різних комах, а в більш вологих місцях — дощові черв'яки. У запиленні квітучих рослин в степах беруть участь як вітер, так і комахи.
У пустелях діяльність тварин дуже інтенсивна, але розріджений рослинний покрив, мала кількість зелених частин рослин при великій кількості сильно розвиненого коріння визначають тут деякі особливості біологічного кругообігу. Споживачів зелених частин рослин у пустелях відносно небагато — це піщанки, нечисленні антилопи і саранові. Вони поїдають в основному ефемерові злаки, причому не тільки зелені, але і ті, що швидко засихають в кінці весни і на початку літа. Набагато більше тварин, що живляться підземними частинами рослин — корінням і цибулинами, це — тушканчики, личинки різних жуків і гусениці метеликів, цвіркуни, що смокчуть коріння, рослиноїдні клопи та інші комахи. Сухими залишками рослин живляться численні і різноманітні жуки-чорниші, а також терміти. На комах у пустелях нападають переважно ящірки, жуки, хижі клопи, павуки, фаланги і скорпіони, а також паразитичні комахи. Деяку кількість комах, особливо саранових, метеликів і жуків, знищують комахоїдні птахи і мурашки, а на гризунів і ящірок нападають хижі птахи і ссавці, великі ящірки — варани і змії. Комахи у пустелях запилюють безліч чагарників і квітучих на початку літа трав. Загалом, тваринний світ пустель, на відміну від рослинного покриву, багатий і різноманітний, його роль у біологічному кругообігу речовин дуже велика. Так само як в гілеях і саванах, тут у грунті нагромаджується мало поживних речовин — необхідні живим організмам речовини майже безперервно переходять від одних організмів до інших. Цим пустелі істотно відрізняються від степів. Тварини, що пристосувалися до життя на відкритих просторах пустелі, можуть швидко бігати і тривалий час залишатися без води. Наприклад, здавна одомашнений верблюд, який за свою витривалість і надійність названий «кораблем пустелі». Багато тварин мають жовте або сіро-буре «пустинне» забарвлення. Велика кількість і ішрин влітку веде нічний спосіб життя, деякі впадають у сплячку. Численними і повсюдними є гризуни (тушканчики, піщанки, ховрахи), ящірки, змії. З копитних часто зустрічаються джейран, антилопи, в тому числі газелі; з хижих — вовк, лисиця-фенек, гієни, шакали, койот, каракал. Численні комахи і павукоподібні (фаланги, скорпіони).
Дуже своєрідним є тваринний світ у річках. У них не встановлюється стійкий внутрішній біологічний кругообіг речовин і енергії. Річкові рослини і тварини існують у значній мірі за рахунок постійного надходження мінеральних і органічних речовин з водою, а продукти їх життєдіяльності безперервно і у великій кількості зносяться далі за течією, годуючи інші рослинно-тваринні комплекси тієї ж річкової системи, озер або ділянки морів поблизу гирл. Тому в річках особливо багато личинок комах і черв'яків, що живляться мулом, а також тварин-фільтраторів — дрібних рачків, двійчастих молюсків, личинок комарів, прісноводних губок-бодяг і мікроскопічних інфузорій, які захоплюють з товщі води завислі в ній органічні залишки і одноклітинні водорості і бактерії. Багато річкових тварин, передусім пуголовки, деякі види риб і черевоногі молюски, живляться водоростями і вищими водними рослинами. Найбільш різноманітні в річках хижі тварини: риби, жаби, тритони, личинки бабок і жуків-плавунців, так само як дорослі жуки-плавунці, водні клопи, павуки, кліщі, личинки деяких комарів та інших комах, п'явки і гідри. Чим більше поживних речовин несе річка і чим тепліша в ній вода і спокійніша течія, тим багатший її тваринний світ. Річка постійно взаємодіє з прибережними ділянками. Велику роль в обміні речовин річок з їх узбережжям відіграють тварини. Так, багато птахів, що гніздяться на річкових обривах, на лугах або в чагарниках дерев і чагарників, живляться рибою, жабами і водними безхребетними. З іншого боку, личинки багатьох комах — бабок, одноденок, веснянок, комарів, мошок, сліпнів і мух, а також пуголовки жаб розвиваються у багатих їжею річкових водоймищах, тоді як дорослі тварини вилітають або виходять на сушу, нерідко віддаляючись на декілька кілометрів від річки. Тому благополуччя життя у річках багато в чому залежить від збереження природи на їхніх берегах і способів господарського використання заплав людиною.
