У теперішній час в оперативній синоптичній практиці поряд з аеросиноптичними даними та даними метеорологічних супутників використовується інформація метеорологічних радіолокаторів (МРЛ) про хмари, опади, а також про небезпечні явища та стихійні гідрометеорологічні явища. Дані МРЛ дозволяють синоптику більш оперативно та детально аналізувати синоптичні процеси та своєчасно складати попередження про виникнення стихійних гідрометеорологічних явищ (СГЯ), що пов'язані з конвекційними хмарами.
Використання радіолокаційної метеорологічної інформації для діагнозу та прогнозу погоди особливо ефективно у районах з малою мережею метеорологічних станцій.
МРЛ дозволяють у будь-який час доби та за будь-яких погодних умов одержати інформацію про хмари, явища погоди на площі у 1,5…2 рази більшій, ніж при візуальних спостереженнях. Ця інформація незамінна вночі та при суцільній низькій хмарності.
При вирішенні метеорологічних задач МРЛ дозволяє визначити:
- геометричні розміри та місце знаходження хмар, а також пов'язані з ними явища погоди, у тому числі й небезпечні (зливи, грози, град);
- швидкість та напрям переміщення зон радіолуни, купчасто-дощових хмар (Cb) та опадів облогового характеру;
- верхню межу радіолуни усіх виявлених хмар і нижню межу хмар верхнього та середнього ярусів, а також міжхмарні простори;
- еволюцію купчасто-дощових хмар;
- тенденцію характеристик радіолуни окремих хмар та системи хмар за останній строк спостереження;
- висоту нульової ізотерми при наявності шарувато-дощових хмар;
- миттєву максимальну інтенсивність опадів у радіусі до 90 км від МРЛ;
- площі, що зайняті радіолуною опадів.
Неможливо визначити висоту нижньої межі хмар меншу за 500 м, коли з них випадають опади.
При обслуговуванні авіації використовуються радіолокаційні карти, які складаються за основні синоптичні строки (00, 03, 06, 09, 12, 15, 18 і 21 СГЧ): карти за даними одного МРЛ, комплексні карти за даними сітки МРЛ та метеорологічних станцій.
Спостереження за допомогою одного МРЛ під час польотів проводяться кожну годину. Якщо виявляються осередки в радіусі до 100 км, то спостереження на МРЛ відбуваються у режимі «Шторм» - через кожні 30 хв про них інформується синоптик, який передає ці відомості диспетчеру кругу, посадки та підходу; у вигляді карт дані передаються на АМСЦ диспетчеру.
Радіолокаційна інформація оператором МРЛ наноситься на спеціальні бланки форми 1 та 2, що складаються з двох частин: ближньої зони - розпізнавання хмарності на відстані до 40 км та дальньої зони - на відстані від 30 до 300 км.
У короткостроковому прогнозі погоди для передбачення часу початку опадів або СГЯ необхідно мати точний прогноз руху радіолуни.
Переміщення радіолуни залежить від швидкості та напряму вітру у вільній атмосфері. Однак, при швидкості вітру менше 5 м с-1 швидкість переміщення радіолуни практично не залежить від вітру. У цих випадках спостерігається умовне переміщення радіолуни, що є збільшенням радіолуни за площею за рахунок виникнення нових осередків. Це явище має назву «ефект розповсюдження».
Переміщення радіолуни узгоджується або з вітром на одній з ізобаричних поверхонь, або з середнім вітром в певному шарі атмосфери. При складанні короткострокових прогнозів часу початку опадів, гроз, граду у даному пункті синоптик використовує аеросиноптичну інформацію, маючи інформацію МРЛ для уточнювання прогнозу.
Переміщення внутрішньомасових радіолун, які можуть бути у вигляді смуг, окремих осередків та великих областей радіолуни нечіткої форми, не узгоджується, в основному, з напрямом та швидкістю вітру у вільній атмосфері. Тому прогноз руху радіолуни зводиться до екстраполяції її переміщення в напрямку та зі швидкістю, які визначені за попередній строк. Такий прогноз можна скласти тільки на 1-3 год.
Переміщення фронтальних радіолун узгоджується з напрямом вітру у вільній атмосфері. У теперішній час існує три способи прогнозу швидкості та напряму переміщення фронтальних радіолун.
