Зливою називають дощ такої сили, коли за одну хвилину випадає понад 1 мм опадів. Навіть короткочасна злива часом може обернутися бідою. Особливо небезпечні зливи в горах, де стрімко стікаючі зі схилів дощові потоки захоплюють не тільки крихкі породи, але і великі камені і брили. При цьому можуть виникнути грязьові або грязе-кам'яні потоки — так звані селі.
Зливи типові для вологих тропіків і субтропіків. В СНД вони часто бувають на півдні Чорноморського узбережжя Кавказу. Але при складних метеорологічних умовах вони спостерігаються і на рівнинах помірного поясу. У середині липня 1969 р. над північчю Італії утворився невеликий циклон. У його тилову частину вторглося холодне повітря, і циклон почав переміщатися на північний схід, на територію європейської частини СРСР. Незабаром циклон перетворився в могутній атмосферний вихор шквалистої сили, який приніс багато теплого і вологого повітря. У Молдавії за дві доби випало 100—150 мм опадів, на малих річках виникли небувалі паводки. Вони залили заплави річок, затопили шосейні дороги і залізниці, прибережні села. Потоки води розмивали схили, зносили посіви. Потім дощі почалися на Правобережній Україні: в Чернівецькій та Івано-Франківській областях за добу випали місячні норми опадів. Рівень води у Пруті, Сереті, Бистриці та інших річках піднявся на 2—5 м.
Мряка — атмосферні опади у вигляді дрібних крапель діаметром менше від 0,5 мм, що дуже повільно випадають із хмар або туману.
