Всесвітнє зерносховище

Всесвітнє зерносховищеВсесві́тнє зерносхо́вище(Всесвітнє сховище насіння) (англ. Svalbard Global Seed Vault) — споруда в горах острова Шпіцберген, неподалік від норвезького міста Лонг'їр (норв. Longyearbyen), призначена для збереження генофонду сучасних зернових на випадок локальних або навіть глобальних катастроф.
 
Вчені не випадково зупинили свій вибір на Шпіцбергені: цей острів не зазнає впливу тектонічної активності, вкритий вічною мерзлотою, що сприяє зберіганню насіння, і лежить на висоті 130 метрів над рівнем моря.
Все це означає, що в сховище залишиться сухим, а насіння - надійно захищеним, навіть якщо в результаті глобального потепління льоди почнуть танути.
 
Сховище розташоване всередині гори з піщанику, на глибині 120 метрів. Це - найбільш засекречений в світі банк насіння, який суворо охороняється.
Шпіцберген - таке вдале місце, що, за прогнозами дослідників, насіння може зберігатися там сотні, якщо не тисячі років.
Офіційне відкриття сховища відбулося 26 лютого 2008 р.
 
Основна мета проєкту — збереження генофонду сучасних зернових на випадок локальних або навіть глобальних катастроф, що дасть можливість завжди відновити ті види зернових рослин, які повністю зникнуть із біосфери Землі. За останні роки деякі національні генофонди зернових у країнах Африки й Південно-Східної Азії були частково, чи повністю, зруйновані через військові конфлікти, чи в результаті громадянської війни. Подібне сховище не єдине у світі. У більшості країн є подібні локальні чи регіональні сховища, загалом на 2018 рік існувало близько 1400 подібних колекцій. Зокрема, в Україні діє Національний центр генетичних ресурсів рослин, який містить близько 75 тис. генотипів. Однак, багато колекцій перебуває в країнах із нестабільною/загрозливою політичною чи екологічною ситуацією. Норвезьке сховище вважають найбільшим і найбільш безпечним серед усіх
 
У завершеному вигляді Банк буде містити до 3 000 000 видів різного насіння з усього світу. Отримати зразки зі сховища може лише та країна, яка розмістила їх.
 

Всесвітнє зерносховище

Конструкція
Контейнери з насінням у сховищі
При проєктуванні сховища були використані відпрацьовані вугільні гірничі виробки. Сховище заглиблено на схилі гори в товщу пісковиків на 120 м, тунелі підсилені залізобетоном. Ємність сховища розрахована на зберігання приблизно 1,5 млн різних видів насіння зернових (загалом 4,5 млн одиниць насіння).
Сховище обладнане подвійними дверима з противибуховим захистом, сенсорами руху, двома герметичними тамбурами й стінами з залізобетону завтовшки в 1 метр.
 
Фінансування
Зберігання зразків у сховищі фінансується ООН. На першому етапі заповнення сховища ООН фінансувала також доставку до нього, надалі авіарейси мають оплачувати країни-відправники.
Спонсори проєкту: Білл/Мелінда Гейтс, гігант американського агробізнесу Dupont/Pioneer Hi-Bred, один із найбільших світових власників патентованих генетично модифікованого насіння й пов'язаних із їхнім вирощуванням добрив/хімікатів; Сингента, швейцарська компанія з основних виробників генетичнозміненого насіння й хімікатів; фонд Рокфеллера; CGIAR — глобальна мережа, створена фондом Рокфеллера для пропаганди ідеалу генетичної чистоти, за допомогою змін у сільському господарстві.
 
Українські колекції сховища
Перші зразки до зернового сховища Україна надіслала 2010 року. У червні 2017 року до сховища на зберігання передані сорти миронівської селекційної пшениці, виведені науковцями України. На початку 2018 року сховище містило 4231 зразок українських культур

https://uk.wikipedia.org/