7 квітня –християнське свято Благовіщення

Остаточний прихід весни припадав на Благовіщення і закінчувався літнім сонцестоянням – на Купала. Відоме таке прислів’я – “До Благовіщення кам’яна весна”.

 

За народними віруваннями на Благовіщення Бог “благословляє всі рослини”, а тому вважалося великим гріхом виконувати будь-яку важливу роботу. На Благовіщення закінчується період, коли не можна було “рушити землі” – “ні копати, ні кілля забивати, бо вона відпочиває і їй болітиме”. Українські селяни і дотепер дотримуються давнього звичаю – до Благовіщення не тільки не копають городів, але й не зводять тинів. 

 

З приходом і поширенням Християнства на Україні Благовіщення стало одним з 12 основних свят церковного календаря і набуло назви Благовіщення Пресвятої Богородиці. Як і багато інших церковних празників, це свято на клалося на старовинне народне свято Благовіщення і тепер інтерпретуються як християнське.

 

До Благовіщення майже ніколи не сіяли розсаду і навіть боялися випадково взяти насіння в руки. Говорили, що коли торкнутися бурякового насіння, то виросте не солодкий буряк, а гірка редька. Вважали, що на Благовіщення Бог «розмикає» землю і, розкривши небеса, нахиляє голову до самої землі, щоб зігріти її Своїм диханням. Гуцули вірили, що лише після цього всіляка живність, яка на зиму ховається, вилазить наверх. Мабуть, тому й не дозволялися в цей урочистий день жодні сільськогосподарські роботи.

 

Кажуть, що на Благовіщення птахи гнізда не в’ють і не несуться. «Благовіщенське яйце під курку не кладуть». Вважається, що від Введення (4 грудня) до Благовіщення (7 квітня) треба дати землі відпочити. У це свято особливо грішно працювати на землі. Ось на Благовіщення Господь «благословить усяке дихання» і можна розпочинати роботи в полі, все буде добре рости, квітнути й колоситися.

Повернувшись із церкви після Благовіщенської служби, господар виганяє на вулицю кота й собаку: щоб вони весну прийняли й починали самі про себе піклуватися. У деяких місцевостях у день Благовіщення зранку наповнюють усі відра й дійниці водою до країв: щоб корови добре доїлися.

Якщо на Благовіщення дівчина, йдучи по воду, знайде квітучий первоцвіт — цього ж року вийде заміж. А та, яка хоче стати гарнішою, має налити в миску холодної води, пустити плавати первоцвіт (пролісок) і вмитися цією водою, або отримати кредит на карту вот тут https://damvb.org/loan_application/

Крім того для українського селянина за народньою символікою, Благовіщення віщує, і тому з ним в'яжеться багато прикмет: яка погода на Благовіщення, така й на Великдень буде. Якщо на Благовіщення дощ іде, то добре вродить жито. Якщо на Благовіщення вже сидять бузьки на яйцях, весна буде тепла, і т. далі. І на останок хочу подати народні прикмети, що пов’язані з Благовіщенням;

Якщо ввечері зоряно, то вродять коноплі.
Яка погода на Благовіщення, така й на Великий день.
Гарна погода — гарний врожай.
Туманний ранок — повідь на річках.
Якщо на Благовіщення лежить сніг — літо неврожайне.
Якщо з'являться жаби і зникнуть, то стільки ще буде холодно.
Благовіщення без ластівок — холодна весна.
На Благовіщення всяка гадь вилазить з гнізда.
На Благовіщення зими не лай, а саней не ховай.
На Благовіщення чорногуз прилітає і ведмідь встає.
На Благовіщення птиця гнізда не в'є.
Якщо на Благовіщення півень на порозі нап'ється, то на Юрія (6 травня) віл напасеться.
До Благовіщення кам'яна весна.

Підготував до публікації 
Степан КАРАЧКО, краєзнавець
Для БукІнфо (с)

Ключові слова: 


Актуальні новини від Рівненського порталу OGO.ua