Рівненський обласний центр з гідрометеорології

Народний календар та прикмети про погоду

Січень — місяць велелюдних Різдвяних свят.

Січень — місяць велелюдних Різдвяних свят. Хоч як це сумно, та не всі українські сім’ї зберуться у ці дні за святковим столом з веселим настроєм у повному складі, не в одній домівці проллється гірка сльоза пам’яті… Та й прийдешній рік червоної Мавпи — тварини з непередбачуваною поведінкою — нічого доброго нам не віщує. В народі вже побутує побажання: «Хай червона Мавпа принесе до хати щастя і добробут — тільки не гранату!»

Напередодні свят сподіватимемося і віритимемо в те, що наша незалежна держава успішно торуватиме свій шлях у Європу. Надання Україні безвізового режиму — переконливе тому свідчення: тепер можемо вільно подорожувати всіма країнами ЄС. А щодо інших прогнозів на рік прийдешній, традиційно звернемось до народних прикмет.

6 січня — Святвечір. До цього дня намагайтеся повернути всі борги і житимете в достатку весь рік. Якщо з кимось посварилися — залагодьте ситуацію взаємними вибаченнями. З-поміж дванадцяти обрядових страв (обов’язково пісних) на святковому столі головна — кутя. Бажано . . . . .

 


14 жовтня — Покрова

Покрова Рівне

Якщо лист з берези та дуба на Покрову впаде чисто - до легкого року, а не чисто - до суворої зими.

Якщо у вишні листя опаде до 14 жовтня - зима буде тепла, якщо ж до цього таки чисто вишня зелена - зима буде люта.

Якщо до цього дня не спадає з вишень листя - на теплу зиму, а звільниться - на сувору.

Зранку вітер з півдня, а по обіді із півночі - початок зими буде теплим, але згодом похолодає.

Якщо вітер з півдня низовий - зима буде теплою, з півночі горішний - холодною, із заходу - сніжною; коли ж протягом дня вітер змінюватиме напрямок, то і зима буде нестійкою.

Яка погода на Покрову, такою буде і зима.

Якщо в цей день . . . . .


Народні прикмети про погоду в травні

травень, прикмети про погоду у травніЯкщо початок травня холодний, то наприкінці місяця буде тепло, і навпаки.

Соловей співав усю ніч — перед погожим днем.

Якщо горобці й ластівки гніздяться з північного боку будівлі — на жарке літо.

Кажани ввечері густо літають — завтра буде гарна погода.

Якщо жаби стрибають по землі — на дощ.

Багато хрущів — на сухе літо.

Удень пройшла гроза .....


Завбачення погоди за місцевими ознаками

З давніх часів люди уважно придивлялися до атмосферних явищ, і це зрозуміло. Стихійні лиха нищили врожаї, руйнували будівлі, розмивали шляхи. Врожай великою мірою залежав від погоди. «Не земля родить, а літо»,— говорилось у народному прислів'ї. Народний досвід виробив ряд ознак, за якими можна передбачити погоду на 6, а іноді й на 12—18 год. чи навіть на добу. Правда, від таких передбачень вже не можна вимагати подробиць по частинах доби або по елементах погоди. Не можна, наприклад, завбачити, яка буде температура повітря, а тільки — похолодає чи потепліє. Про те, що люди дуже уважно і вдумливо спостерігали найменші зміни погоди, свідчить різноманітна народна термінологія. Так, годиною називалась ясна сонячна погода, негодою — погана погода, сльота. Відповідають кліматичним умовам України і залежним від них явищам українські назви місяців: січень, лютий, березень тощо.


Народні прикмети про погоду в квітні

Рівне, весна, квітень місяцьУ квітні ранковий туман віщує ясну погоду.

Якщо купчасті хмари надвечір не зникають, то погода погіршиться, задощить.

Черемха зацвітає перед останніми весняними заморозками.

За цвітінням осики визначають терміни ранньої сівби моркви, аза цвітінням черемхи — картоплі.

Закурілася ліщина — час орати.

Розпустився дуб — пора сіяти горох.

Якщо дуб розпустився раніше від ясена — на сухе літо.

Зазеленів березовий гай — пересаджуй дерева.

На початку квітня грім — на тепле літо.

Туман стелиться по воді — на ....


Народний календар та прикмети про погоду у жовтні

ТО ПЛАЧЕ, ТО СМІЄТЬСЯ

Жовтень місяцьУ цьому місяці жовтіє і опадає листя. Це й дало привід назвати місяць жовтнем, а ще його називали грязень, весільник, хмурень, зазимник.

Жовтень — пора холодних дощів, скорочення довготи дня, осіннього бездоріжжя. Місяць-листобій.

Перед початком зими осінь не жалкує фарби. Вітер-листобій зриває листя з дерев і воно шелестить під ногами.

Жовтень — місяць збору плодів. З північних районів прибувають чечітки, згодом — снігурі, які віщують снігопади. Линяють пушні звірі. М’які перини з листя готують собі ведмеді, борсуки, їжаки. Гасають у дубових лісах дикі свині. Спішать нагуляти до зими якомога більше жиру. Залягають в ямах старі соми, окуні, лящі, піскарі та коропи.

Іноді занадяться дрібні, мрячні дощі.

Осінь справляє своє новосілля. Вона несе нам душевний спокій, світлі мрії.

Про жовтень складені численні народні прислів’я, приповідки, прикмети.

В жовтні вигореш мілко, весною посієш рідко, то й уродиться дідько.

В жовтні гріє молотіння хліба, а не піч.

Вересень пахне яблуками, а жовтень — капустою.

Вітер в жовтні із сходу — холодна зима.

Вітер в жовтні із заходу — ...

 


Народний календар та прикмети про погоду у вересні

ДОЩИК СІЄ

ВересеньНайбільш достовірним є твердження про зв’язок назви місяця з масовим цвітінням вересу вічнозеленого, дуже розгалуженого куща з дрібними листочками.

Вересень — первісток і новосел осені, її заспів і рум’янець. Жовтий місяць, золотоцвіт, листопадник, вечір року. Місяць-хмурень через згасання сонця і часті негоди.

Але ще по-літньому припікає сонечко. Пожовкли трави. Лише де-не-де проглядають жовтуваті сухоцвіти цміну піщаного. В третій декаді місяця (23 вересня) — день осіннього рівнодення, коли день зрівнюється з ніччю. Після цього ніч помітно прибуває, а дні йдуть на зменшення. Частіше випадають дощі.

Шаріють і рум’яняться осики, скидають листя вільха, ясен, клен, липа. Місяць щедрий на плоди — достигли брусниця, глід, горіхи, горобина, груша, дуб, калина, ліщина, обліпиха, ожина, терен, яблуня...

Відлітають птахи. Одні залишають домівку вдень, інші — тільки вночі. Качки, наприклад, при відлітанні шикуються в косий ряд. Журавлі і гуси утворюють клин. У народі його називають журавлиний ключ. І тоді летить над принишклими полями і лісами журавлине «кур-ли... кур-ли...». Піднімають люди голову вверх — кур-ли... кур-ли... Є в цьому хвилюючому крику щось тужливе, як слова прощання, слова вічної розлуки.

Шелестить під ногами осінній лист. У багрянець і золото вбрані дерева. Кружляє, летить листопад. Осінь крокує по землі, щедро віддає людям свої плоди.


Осінь

Осінь, опенькиЛіто йде до осені 23 вересня. Це день осіннього рівнодення. Сонце знову, як і в березні, переходить за лінію небесного екватора, але вже не в північній, а в пів­денній півкулі небесної сфери. Настають найкоротші осін­ні дні: ледве сховається сонце — і вже насувається ніч. Поступово скорочується світловий день, холоднішає. У повітрі пливуть павутинки. Золоте, так зване «бабине літо».

Жовтіє листя. Дозрівають плоди. На південь тягнуться зграї птахів. Усе частіше і частіше йдуть дощі, мрячить. «В осінній час, за народним прислів’ям, — сім погід у нас: сіє, віє, туманіє, шумить, гуде, мете і зверху іде».

Кінцем осені кліматологи й агрономи вважають день, коли середньодобова температура опускається нижче +5 С.

За народним календарем, осінь зустрічається з зимою лише в день осіннього сонцестояння — 22 грудня.

Із осінню пов’язано багато народних прикмет, спостережень, прислів’їв.

  • Бджоли восени щільно воском заліплюють вулик, залишаючи ледь помітний отвір — на холодну зиму, залишають його відкритим до теплої зими.
  • Білки будують гнізда низько — на .....

Народний календар та прикмети про погоду у серпні.

НА ЗИМОВИЙ СТІЛ ГОТУЄ ЛАСОЩІ

Серпень місяць, Рівненська областьКолись основним знаряддям для збирання врожаю був серп. На його честь назвали восьмий місяць року — серпень. У білоруській мові цей місяць називають жнивцем — пора збирання хлібів.

Місяць літопроводець, присмерк літа, володар жнив, межа і літа і осені, переддень і передвісник золотої осені. Місяць — зірничник, від яскравих зірниць і ясних зірок.

Йде, спішить до кінця літо. Незабаром зустріч з осінню. Літо червлене спішить до фінішу. На вигонах вигоріли і померкли трави. В природі серпень найспокійніший місяць: ні вогкості, ні суховію, ні пекельної спеки. Закінчується збирання хлібів.

З’являються перші пасма жовтого листя в беріз. Медом пахнуть пасіки, яблуками — садки, сіном — скирди, грибами — ліс і навіть промені сонця — близьким золотом осені. Іноді можна зауважити, як в повітрі пливуть срібні ниточки павутиння. Певна ознака закінчення літа.


Українська народна метеорологія та календар

В українського народу впродовж століть у процесі виробничої діяльності, постійного спілкування з природою склалися багаті традиційні знання, які давали змогу виживати у нелегких умовах натурального і напівнатурального способу господарювання. Ці знання допомагали хліборобам орієнтуватися в просторі, пристосуватися до природних умов, здійснювати потрібні виміри й обрахунки, прогнозувати результати праці, пізнавати світ.

Важливе місце у такій діяльності та формуванні поведінки людей посідали знання метеорології і народний календар. Вони чітко визначали етапи господарської діяльності, регламентували працю і час відпочинку. В календарі втілювалися не лише етнічна історія, а й традиційний побут, весь уклад життя народу.

В людей, котрі тривалий час перебували під відкритим небом, — землеробів, мисливців, рибалок, чумаків, пастухів — існувала постійна потреба спостерігати за виглядом хмар, неба, снігу, за станом води, поведінкою тварин, птахів. Ці спостереження давали змогу прогнозувати зміну погоди. Мірошники, які постійно вивчали силу і напрямок вітрів, уміли передбачати наближення бурі й хуртовини; той, хто працював у саду, полі та на городі, навчився прогнозувати наступ заморозків, сльоти, сухої погоди. Відібрані прикмети не лише передаються з покоління в покоління, а й відповідно перевіряються, уточнюються і доповнюються новим досвідом.


Сторінки