Несамовита Бора

НЕСАМОВИТА БОРА. В старогрецькій міфології крилатий бог північного вітру називався Бореєм. Звідси й пішла назва одного з вітрів — бора. Бора часто «гостює» в гірських країнах, головним чином поблизу узбережжя. Давно відома бора (так звана «немере») на березі Адріатичного моря — поблизу Трієста, в Далмації. У Франції її називають інакше—«містраль». В Радянському Союзі добре відомі новоземельська бора (так званий «мисливський вітер»), бори на узбережжі Байкалу (сарма і харахаїха), на кавказькому узбережжі Чорного моря в районі від Геленджика до Анапи. Але особливо жорстокою буває бора в Новоросійську. Звичайно вона лютує взимку чи восени. Швидкість вітру часто перевищує 40 м/с, іноді досягаючи 60 м/с. Під час бори температура взимку нерідко опускається нижче —20° С.
Розглянемо коротко механізм виникнення новоросійської бори. В холодні місяці року внаслідок різниці температур між поверхнею моря і поверхнею материка атмосферний тиск над Чорним морем знижується (утворюється циклон), а на північ від Чорного моря (над Кубанською низиною) тиск підвищується (утворюється антициклон). Виникненню ураганної сили бори в районі Новоросійська сприяє розташування тут гірських хребтів. Гірський хребет Варада— продовження Кавказького хребта — тягнеться тут паралельно узбережжю (вздовж північно-східного берега Цемеської бухти), піднімаючись на 400—650 м, і стає греблею на шляху холодних повітряних мас, які йдуть з Кубанської низовини до Чорного моря. Холодне повітря нагромаджується в котловані перед хребтом, внаслідок чого атмосферний тиск тут зростає. А над морем тиск залишається нижчим. Тепле повітря піднімається над морем, виникає сильна течія, яка «засмоктує» повітря з материка. В центральній частині хребта, якраз над Цемеською бухтою, знаходиться Мархотський перевал. Він служить ніби воротами для північно-східного вітру в Новоросійськ. Висота його — 430 м над рівнем моря. Поки відбувається нагромадження холодного повітря за горами, дві різні повітряні маси мирно співіснують по сусідству, зовні нічим не проявляючи свого «антагонізму». Тим часом циклон над Чорним морем «відсмоктує» тепле повітря з Цемеської бухти. І ось настає момент, коли рівновага повітряних мас по ту й іншу сторони хребта вже не може залишатися стійкою. І тоді вже починають клубочитися хмаринки над хребтом Варада... Перші сильні пориви холодного вітру... Ці «розвідники» північно-східного вітру швидко витісняють тепле повітря, що застоялося, з бухти. Дим від труб цементних заводів вже стелеться в бік моря. Опускаючись все нижче, він досягає поверхні води, з якої піднімаються смерчі водяних бризок. Густе свинцево-сіре пасмо хмар над Мархотським перевалом ніби завмирає. Потік холодного повітря з гір посилюється з кожною хвилиною, і ось уже вітер ураганної сили накидається на спустілі вулиці міста й причали порту. У бухті здіймаються гігантські хвилі. З борою не можна жартувати. Взимку, коли бора звичайно в повній мірі проявляє свій каверзний характер, вона може заподіяти багато неприємностей. Траплялось, що бора скидала з рейок навантажені вагони, рвала швартови (троси), якими кораблі кріпляться до пірса, й викидала їх на берег. В грудні далекого 1899 року бора засипала місто снігом, а будинки на набережній покрилися льодом товщиною близько... двох метрів! Деякі кораблі, покрившись льодом, затонули, інші були викинуті на берег. До речі, льодовий подих бори вже не відчувається на відстані кількох кілометрів від берега і саме тому звичайно кораблі поспішають при перших поривах вітру вийти у відкрите море. Чи не можна знайти способи приборкання руйнівної бори? Розповідають, що в свій час англійські інженери пропонували царському урядові знищити бору. Вони бралися даром знести хребти поблизу Новоросійська. Треба думати, що крім гуманних цілей автори цієї пропозиції переслідували й корисливі. Справа в тому, що англійці просили дозволу вивезти все, що буде знесено. А відомо, що породи, neoline gtech, з яких складається хребет Варада, є дуже цінною сировиною для виробництва цементу.
Пізніше пропонувалися й інші проекти боротьби з борою. Зокрема, пропонувалося прорити під Мархотським перевалом горизонтальні тунелі, які б не давали холодному повітрю нагромаджуватися в долині за хребтом, діючи як «запобіжні клапани». Пропонувалося побудувати на Мархотському перевалі навіс з трампліном, спрямованим в бік міста. Таким способом мріяли «перекинути» через місто холодне повітря і тим самим уберегти його від руйнівних дій ураганного вітру, спрямувавши лють вітру в пустинні, малонаселені райони узбережжя. Пропонувалося також підігрівати повітря за хребтом на досить великій площі з метою руйнування потоку північно-східного вітру, що рухається до хребта, конвекційними течіями. Необхідність боротьби з борою і в наш час залишається актуальною, тому вчені й винахідники продовжують працювати над проектами приборкання цього вітру.

Ключові слова: 


Актуальні новини від Рівненського порталу OGO.ua