Вода – найпоширеніша і найбільш незвичайна речовина на нашій планеті. Молекула води складається із двох атомів водню й одного атома кисню. Вона має унікальні хімічні й фізичні властивості, які відіграють надзвичайно важливу роль у підтримці життя на Землі. Взаємодії між атомами водню й кисню заряджають молекули води, й між ними утворюються так звані водневі зв’язки, за допомогою яких вода може існувати у трьох станах – твердому, рідкому й газоподібному. Перехід з одного стану в інший залежить від температури й тиску повітря.

   
         Землю можна розглядати як систему, що складається з п’яти компонентів. Це атмосфера (повітря), гідросфера (вода), кріосфера (лід), літосфера (тверда поверхня) та біосфера (життя). Ці компоненти взаємодіють між собою, обмінюючись енергією та речовинами.

            Рух енергії починається з поглинання Землею сонячної радіації, що нагріває її, і закінчується, коли Земля віддає її в космос, тим самим запобігаючи перегріву. Сонячна енергія надає руху атмосфері й гідросфері. Частина її витрачається на кругообіг води, яка в даному процесі змінює свої властивості й форму, стаючи твердою, рідкою, або газоподібною. Інші хімічні речовини – кисень і вуглекислий газ – також є найважливішими компонентами системи.

            Географічна оболонка – найбільший на Землі природний комплекс, у якому ...........................

Наша планета оточена газовою оболонкую, що зветься атмосферою. Її стан у певний момент часу в тій або іншій місцевості ми називаємо погодою. Вона – найпопулярніша тема наших розмов, тому що визначає спосіб життя, форму жител, одяг і навіть дозвілля людей на всіх континентах. Погода досить примхлива, вона змінюється в різних місцях, щодня і навіть щогодини. Однак багаторічні спостереження дозволяють помітити послідовні закономірності її змін, визначити характерний для того чи іншого місця клімат. Щоб судити про клімат, необхідно як мінімум 30 років спостерігати за динамікою елементів погоди. Метеорологічні дослідження, які ведуться лише близько 200 років, доповнюються історичними даними й величезним фактичним матеріалом спостережень за живою природою, що також дають інформацію про зміни клімату Землі.

         Навіщо ми вивчаємо погоду

Людина здавна вивчала й систематизувала погодні явища не тільки з простої цікавості. Від цього ...................

     Це свято, що відзначається 19 січня, має й іншу назву — Богоявлення. Може виникнути закономірне запитання: чому Богоявленням названий не день народження Ісуса Христа, а саме цей день. Відповідь проста: справжній день не той, у який Христос народився, а той, у який він хрестився й освятив воду.
 

     До речі, усі більш-менш значні церковні свята супроводжуються ..............

    
Чи буває сніг та заморозки у тропіках? Виявляється, що буває – дуже рідко в різних куточках тропічної зони завдяки потужному прориву холодних повітряних мас випадають рясні снігопади, а температура знижується до екстремально низьких для тропіків значень. Так, у лютому 2009 року небувалі холоди нагрянули на Гвінею – вперше в історії метеоспостережень температура повітря в тропіках опустилася до +1.4 ?С. До цього мінімальною зафіксованою температурою в Гвінеї було +12 ?С.
     Наприкінці січня 2000 року на півночі саудівської Аравії ............

Передбачаючи  погоду на місяць вперед і далі, легко потрапити пальцем в небо. Навіть найпотужніший суперкомп’ютер британської метеослужби видає результат - десь на межі між здогадками і статистичним аналізом погоди за останні 30 років. У математичній формулі довготривалого прогнозу забагато випадкових факторів. Поки найбільші аграрні олігархи купують довготривалі прогнози за кордоном, в Україні синоптики мріють про суперкомп’ютер ціною 8 мільйонів.

Календар погоди школяра м. Рівне за січень 2013р.