Головний хижий плазун України

Царичанка. Гора Калитва

Основні правила поведінки при сильному вітрі

1. Всі вікна в будинку або квартирі при сильному вітрі повинні бути щільно закриті. З незасклених балконів і лоджій слід прибрати абсолютно всі предмети, які можуть при сильному вітрі випасти назовні (горщики, банки, ящики, пляшки і т.п.).
2. Опинившись на вулиці слід триматися якомога далі від рекламних щитів (і інших навісних конструкцій), ліній електропередачі, а також дерев. Озирніться навколо, потрібно бути подалі від усього, що може відірватися, зламатися і впасти на голову. Не можна підходити до обірваних проводів і розгойдучихся предметів (дерев), тому що вони можуть впасти.
3. У разі сильного раптового пориву вітру, за можливості, сховайтеся в найближчому приміщенні або природному укритті до його стихання.
4. Слід особливо уважно стежити за тим . . . . .
    

     Коли в шостому класі ми вчили на уроках географії тему "Світовий океан", нам розповідали що течії поділяються на теплі і холодні. Вони на карті призначалися відповідно червоними і синіми стрілочками. Здавалося б все чітко, і зрозуміло. Однак насправді течії, які ми називали "теплими", мали суттєві температурні відмінності. Іноді ці відмінності були неймовірно великими. Приміром якби Гольфстрім мав би однакову температуру по всій своїй довжині, то клімат Північної Європи мало чим відрізнявся б від Флориди. Тому розподіл течій на теплі та холодні є досить умовним. Деякі теплі течії за температурою води мало чим відрізняються від деяких холодних. Для прикладу води холодної Бенгальської течії мають вищі температури ніж "теплої" Північноатлантичної (північний відрізок Гольфстріму). На розподіл окнанічних течій за принципом "холодні-теплі" впливають радше різниця температур із навколишніми водами. Саме тому з течіями не все так однозначно як здається на перший погляд.

     Не менш суперечливим є питання, яке стосується причин в никнення течій в Світовому океані. Не правильним біло б вважати що на їх формування впливають лише вітри. Так, звісна річ що більшість течій формуються завдяки постійним вітрам, зокрема пасатам (теплі пасатні течії в Індійському, Атлантичному та Тихому океанах), однак на рух вод впливають також різна солоність вод (а вона як відомо в океанах різна), температура, контури материків, і звісно ж... обертання Землі. Саме обертання Землі . . . . .

 

Жовте море - одне із чотирьох так званих "кольорових" морів на карті (разом із Чорним, Білим та Червоним), яке отримало свою назву не просто так, адже його води дійсно мають характерне жовтувате забарвлення через вплив однієї єдиної річки яка в нього впадає, а саме Хуанхе. Протікаючи в своїй середній течії Лесове плато, річка розчиняє породи, які надають їй відповідне "лесове" (жовтувате) забарвлення. Щороку виносячи в Жовте море до 2 мільярдів тонн порід, річка зафарбувала в такий колір не лише себе, але й море, в яке вона впадає (щоправда лише в прибережних районах).

 

Жовте море - це напівзамкнуте море Тихого океану, що належить до окраїнних морів. Загальна площа - 420 тисяч км². Максимальна глибина - 108 метрів, а солоність - 32-34‰. Омиває східні береги материкового Китаю та західні береги Корейського півострова. Море пролягає між 41-ю та 33-ю північними паралелями, тому там панує субтропічний клімат мусонного типу.

 

Доречі саме в Жовтому морі . . . . .

 

Тикий висновок зроблений вченими в результаті багаторічних досліджень ДНК. Міжнародний колектив вчених представив результати десятирічного проекту з розшифрування викопної ДНК із зразків ґрунту вічної мерзлоти. За часом їм вдалося охопити останні 50 тисяч років. Своїм завданням вчені ставили саме розшифрувати всю ДНК в зразках, а не виділяти фрагменти ДНК того чи іншого виду. Це завдання схоже на ті, які вирішує сучасна метагеноміка, але в обговорюваній роботі було проведено й аналіз послідовних тимчасових зрізів. Можна сміливо сказати, що це перша демонстрація можливостей сучасної палеометагеноміки. Вчені змогли уточнити області поширення арктичної флори і фауни в плейстоціні та голоцені, простежити процеси зміни рослинності, занепаду та вимирання . . . . .